2025-й У ПАМ’ЯТІ КУКУРУДЗИ
Ви, напевне, здивувалися, що ми заговорили про кукурудзу, як про живу істоту, але насправді нічого дивного тут немає, бо рослини, так само як і ми, люди, мають пам’ять, переживають стрес, відчувають любов, біль і навіть кричать. Хіба що їхнього крику ми не чуємо.
Але той, хто звик бути уважним до усього живого, відчуває їх біль, втому, спрагу і симпатію. Чомусь в одних людей усе росте, що в землю не вкине, а в інших і при доброму догляді то сохне, то в’яне.
Кілька крайніх років нашого життя для кожного українця не були легкими, немало натерпілися і наші тварини та рослини. Ми пам‘ятаємо фото знищеного вогнем шахеда пшеничного поля… Здавалося, ніби пшениця стогне від цих втрат. Ми бачили понівечені вирвами поля, поламані війною стовбури дерев. От і подумалось, як то рослинність переживе все це і що залишиться у її пам’яті.
Це у тварин реакція на стрес «бий або біжи», рослини ж міцно тримаються за землю, тому мусять пристосовуватись до змін, адаптуватись до стресів, залишаючись на одному місці. А страхів у них не менше. Більшість із них на 90 відсотків складаються з води, ось і доводиться у наші жаркі літні дні закривати продихи для зменшення випаровувань, скручувати листочки, потовщувати кутикули на поверхні чи шукати коренями воду десь глибше. Позаяк рослини протягом життя неодноразово переживають вплив стресу, у них сформувалися певна пам’ять та способи пристосування до зміни умов. Такий механізм називається праймінг, і забезпечує підготовку до змін у майбутньому. Бо кожна попередня рослина пам’ятає усе, що їй довелося відчути, і готує своїх дітей – насінини – пережити це. Від того вони набувають нових якостей, ще більшої стійкості, краще пристосовуються до умов. Усе, як у людей…
Тож, як, ви думаєте жила цьогорічна кукурудза. Що вона пам’ятає з цього непростого 25-го. Ми говорили про все це впродовж року з нашими агрономами, вони розуміють почуття рослин і бачать картину зсередини. Навесні кукурудзу нібито посіяли за оптимальних температур у вологу землю, ось де можна насолодитися своїм ростом, вона зраділа і мерщій кинулася випускати листочки. Перший, другий, третій… і тут вдарили морози. Весняні заморозки для кукурудзи у нашому регіоні не новина, тому агрономи це враховують, дивляться, коли сприятливий час. Але морози, як завжди, приходять несподівано. Перші два листочки кукурудзи вимерзли й на деяких полях їй довелося закладати їх заново.
Але вона впоралась, набралася сили, а подальші чергування сонця і дощів навіть дозволили качанам налитися, і хоча вся сила пішла всього в один качан, але у кожній листковій пазусі є росточок, який готовий у разі потреби випустити качан, якщо рослина зрозуміє, що первістку загрожує загибель. Досвідчені агрономи бачили і по п’ять невеличких качанів, особливо на зворотах, де у неї немає конкурентів у змаганні за воду, сонце чи поживні речовини. То може було б вирощувати рослинки із більшою відстанню у рядах, коли ж ні, бо має враховуватись забур’яненість і економічна ефективність.
А осіння пора знову підготувала королеві полів сюрпризи, бо нескінченні дощики розтягнули жнива надовго. Але цьогорічні митарства кукурудзи уже закінчені. Група компаній «Нива Переяславщини» повністю завершила осінні польові роботи. А в пам’яті качанистої цей рік залишиться весняними морозами, літньою спекою і осінніми дощами, а ще великою хліборобською працею, бо має ж бути щось, вічне, що не залежить від примх погоди і дає можливість зерняткам, враховуючи праймінг, у 2026 році знову вирости і забезпечити Україну золотом зерна, щоб ми могли вистояти, викохати поросят і забезпечити людей смачною продукцією.
Але що ми все про кукурудзу. Головне – люди. Сьогодні їй допомагали на комбайнах Максим Бондаренко, Віталій Калініченко, Микола Рудзиган, Дмитро Харченко, Олександр Яковлєв, Микола Ярош. На бункеронакопичувачах – Віталій Бабенко, Олександр Данілов, Віталій Рудаков, Олександр Чепіль. На перевезенні – Сергій Васько, Микола Гайовий, Владислав Козак, Сергій Нізов, Володимир Татарінов. Чергування на полях Олександр Кукса та Вадим Назаренко. А супроводжував нас агроном Володимир Барабаш.