ГОСТРОЛУЧЧЮ ПАСУЄ «П’ЯТАЧОК»
Знаєте, як воно в житті буває… Здається знаєш людину сто років, вітаєшся з нею, спілкуєшся і ніби нічого нового вона тобі відкрити в собі не може, але настає момент і відкривається у ній така глибина, що можна задивитися і замилуватися. Так і з селами.
Ми знаємо Гостролуччя уже давно, самі доклали немало часу і сил до його покращення. До трьох духовних основ – церкви, шкоди та осередку культури «Нива Переяславщини» доклала рук.
Не залишила байдужим серце Олександра Олексійовича Мостіпана давня Свято-Миколаївська церква села. ЇЇ збудували у 1832 році на кошти місцевих поміщиків Карла та Катерини Лаузбергів. Збудований в стилі ампір, храм вражає красою та довершеними формами, високою дзвіницею та довгою галереєю, що сполучає дзвіницю та храм. Мурована церква має один головний купол та чотири додаткові декоративні. Дзвіниця увінчана високим шпичастим шпилем. Бічні фасади повністю симетричні. Церква стоїть на підвищенні у центрі села, на високому підмурку. Сходи ведуть з вулиці на територію храму та до входу у храм. Навколо церкви збереглася автентична цегляна огорожа. Олександр Олексійович надав особисті кошти для її відбудови і тепер вона справжня окраса села.
Земська школа збудована на початку двадцятого століття збереглася донині, а наші будівельники замінили дах і у ній й досі лунають дитячі голоси.
Довгий час протікав дах і місцевого будинку культури, його також замінив наш будівельний підрозділ, відремонтували сходові марші та кімнати, де було відкрито місцевий краєзнавчий музей, а також одну із кімнат обладнали під відділення зв’язку. Тобто Гостролуччя нам дуже рідне. Тривалий час щотижня сюди приїжджала наша машина виїзної торгівлі, тож нашу продукцію тут знають і люблять.
А от коли постало питання про те, щоб відкрити тут стаціонарний фірмовий магазин, ми подивились на Гостролуччя зовсім з іншого боку.
Його назва походить не від виду зброї, а від географічного положення. Бо річка Довга зі сходу, витікаючи із району села Рудницьке, впадала в Трубіж, який тут робив крутий поворот зі сходу на південь, від чого утворювався виступ у берегах обох річок у формі гострого луку.
Перша згадка про село датується 1590 роком, пізніше тут базувалася частина Баришівської козацької сотні Переяславського полку. Мешканці свято бережуть історію рідного краю, усі відомості про видатних мешканців села та історичні події, які вирували у Гостролуччі, зібрані у музейних кімнатах.
А нещодавно у Гостролуччі з’явилася ще одна наша невеличка будівля, правда їй дуже далеко до церков і школи, але це осередок смакоти, який точно не залишить голодними мешканців села. Ошатний магазин «П’ятачок» тепер щоденно з восьмої години ранку до восьмої години вечора чекає на своїх відвідувачів і готовий задовольнити навіть найвишуканіші смаки.
Ми хочемо, щоб наші земляки з Гостролуччя, могли прийти і придбати усе, що заманеться, бо маємо не лише охолоджене м’ясо, ковбаси – варені та напівкопчені, широку лінійку гриль меню та напівфабрикатів, м’ясні снеки та делікатеси, окремий сегмент сиров’яленої продукції, а й супутні товари.
Напередодні Воскресіння Христового ви можете зайти й придбати усе необхідне для великоднього кошика та родинного застілля. А допоможуть обрати улюблені продукти наші господині - Анастасія Громко й Аліна Цупило.
Ми закохані у Гостролуччя, у його краєвиди та людей і готові надалі працювати заради його добробуту та процвітання!