У БЛАГОДІЙНИКІВ РУКИ НЕ БОЛЯТЬ
Робити благо, незалежно від того, для кого його зроблено, – це велика милість від Бога. Як кажуть, завжди краще дарувати чи допомагати, аніж потребувати допомоги. А кому багато дано, з того багато спитається.
«Благодійну роботу «Нива Переяславщини» розпочала ще на зорі свого створення, це навіть не стояло окремо на порядку денному роботи компанії, вийшло все саме собою і народилося із філософії власника компанії Олександра Мостіпана.
«Якщо Бог тобі дав талант і можливості створити щось своє, якийсь бізнесовий проєкт, то від того має стати краще усім довкола: тобі, як власнику; співробітникам, які у тебе працюють; мешканцям громад, де розташовані потужності. Це також твоя особиста відповідальність, бо ми всі разом – спільнота і від того, що хтось, навіть один, завдяки твоїй допомозі, став щасливішим, ти вже змінив світ і завтра він стане іншим, трішки людянішим», - любить повторювати Олександр Олексійович.
Саме виходячи із цього і формується уся благодійна робота компанії. Тому ми підтримували і підтримуємо багато проєктів, наш Благодійний фонд допомагає освітнім і дошкільним закладам, медицині, сприяє безпеці мешканців, підтримує соціально вразливі категорії громадян. Зрозуміло, що зараз наші зусилля мають конкретніший характер, виконуємо насамперед найнеобхідніші потреби, але і про підтримку дітей теж не забуваємо», - коментує підходи до благодійності директор Групи компаній Віталій Шакель.
Разом із директором Благодійного фонду Анатолієм Єшенком ми мандруємо до села Паришків, тамтешньому дитсадку потрібні деякі гаджети.
Треба сказати, що із цим закладом у нас давні приязні стосунки. Десять років тому «Нива Переяславщини» збудувала його приміщення. Він розрахований на 40 дітей, дві вікові групи від 3 до 6 років. Зводили приміщення будівельники компанії, а вони знаються на вимогах до такого роду будівель. Красень-дитсадок добудований упритул до базової школи-дев’ятирічки. Ця школа була побудована 1921 році. Вже за часів незалежності України це приміщення відслужило свій вік, і через незначну кількість дітлахів та відсутність коштів на будівництво нової вчинили просто: школу перенесли до приміщення дитячого садка. А сам садок просто закрили…
Тоді «Нива» не лише звела садок «під ключ», але й оснастила необхідною технікою та обладнанням (меблі, кухонне та медичне обладнання, пральні машини, телевізори тощо). Звели сучасний майданчик. Відремонтували саму школу: замінені покрівля та вікна, утеплений фасад. Попрацював над фасадом і художник. Будівництво було здійснено власним коштом підприємства. Зараз би таке будівництво обійшлося більше ніж в 60 млн грн і це подарунок від щирого серця жителям с. Паришків. В цьому селі розташовані потужності нашого підприємства, а відтак, допомагати у покращенні інфраструктури вважаємо своїм обов’язком.
За десять років роботи нарікань до будівельників не було, а сьогодні ми знову відгукнулися на прохання керівництва школи. Для роботи з малечею потрібні помічники. Тож ми не з пустими руками – привезли ноутбук, пилотяг та принтер. Адже не секрет, що сьогодні діти управляються сучасною технікою не гірше за дорослих, тож відставати вихователям не годиться.
На порозі школи нас зустрічають вихователі та директор Лариса Василівна Фещенко. Заносимо подарунки до зали, а тут уже галаслива малеча щойно побачила камеру – засипала проханнями про фото та повідомленнями. І яких тільки одкровень ми не почули: у когось випав зуб, у когось нова сукенка, у когось народився братик, у когось мама дуже красива, а головне, усі хотіли фотографуватись, бо вони найкрасивіші діти на світі. І треба сказати, що для світлини вони зібралися значно швидше, аніж дорослі.
«Сьогодні без ноутбука та принтера ніяк не можна, бо День золотої осені чи новорічні свята – це багато поробок та аплікацій, які ми можемо зробити, адже наші діти і так потерпають через війну, тому маємо докласти зусиль, щоб їх дитинство було насиченим і цікавим», - зазначає директорка закладу.
А ми щасливі, що можемо зробити дитинство ще більш якісним і яскравим. Готові докласти до цього енергії та рук, бо для нас це інвестиція у світ добра, у якому ми хочемо жити.