РЕСУРС, ЯКИЙ ВИРОБЛЯЄМО САМІ
У сьогоднішньому нашому репортажі із щомісячної акції із забезпечення продовольчими наборами одиноких громадян буде мало світлин. Не тому, що наша допомога стала меншою. Ні, так само як і щомісяця ми приходимо у родини до 175 людей у різних селах чотирьох районів, семи громад.
І вміст пакунків не став меншим, бо якось так сталося, що з першого разу, а це було у березні 2020 року, - підібрали оптимальний набір продуктів, щоб у ньому були й крупи, і макарони, і борошно, і олія, і булочки, хліб та печиво, і, звичайно, наша м’ясна продукція, три м’ясні консерви та намазка для бутербродів.
І сам процес підготовки пакунків за ці 50 місяців став не те що автоматичним, швидше за все більш організованим і тепер у ньому немає випадкових рухів, все чітко. У певний час замовляють продукти, які ми не виробляємо, потім додають продукцію торгової марки «П’ятачок». Тим часом старости сіл подають списки людей, які потребують допомоги. Часом прізвища міняються і з’являються нові й це така безперервність життя…
Так само, як і завжди, готують набори колеги із відділу охорони праці, а складає наш медичний працівник Оля. На допомогу їй завжди приходять водії службових автобусів «Ниви» чи працівники господарчого відділу. А далі агрономи та відповідальні адміністратори по селах разом із водіями доставляють дарунки до кожного двору. Це не просто продукти, це ресурс, який ми виробляємо самі, наша енергія взаємодопомоги, яка з пакунками переходить до наших підопічних у селах.
Разом з директором Благодійного фонду «Нива Переяславщини» Анатолієм Єшенком передаємо цей ресурс далі, у двір до кожного. Цього разу це Студениківська громада. Невеличке село Козлів, де мешкає всього 400 жителів. Разом із виконувачем обов'язків старости села Ларисою Сєдіною заходимо до осель.
«Це символічний 50 візит, тож деякі підсумки хочеться підвести. За цей час ми сформували майже 9 тисяч продовольчих пакунків і занесли їх 9 тисяч разів. Загальна вартість самих пакунків, без врахування витрат на пальне та витрати на оплату заробітної плати причетних працівників, становить понад п'ять мільйонів гривень. Це той ресурс, який ми вклали в одну акцію - «Ми поруч», яка дає можливість допомогти особливій категорії людей, одиноких громадян літнього віку, які залишилися без підтримки рідних та близьких», - зазначає Анатолій Федорович Єшенко.
У кожного із наших друзів своя життєва історія, і більшість із них люди із фізичними порушеннями. Тому ще більш щемко і наснажливо звучать їх історії. Вони не складають рук, пораються по господарству і їх грядки вражають чистотою та охайністю, не дивлячись на те, що це коштує титанічних зусиль. Вони демонструють чудеса стійкості та нескореності обставинам, і часом нам треба повчитися цій стійкості. Вони не хочуть фотографуватись, хоча саме їх світлини мають бути перед кожним із нас, коли ми починаємо скаржитись на долю…
А де ж джерело сили? Воно всередині кожного із нас. Це саме той ресурс, який виробляємо самі…