ЯК ДІТВОРА «НИВОЮ» МАНДРУВАЛА
Будь-яка мандрівка – то захоплива пригода, а якщо це подорож на мамину чи татову роботу, і поготів! А скільки переживань і запитань перед поїздкою! Навіть для нас, дорослих, особливо для відділу охорони праці, організаторів відвідин, – це велика робота. Насамперед треба було замовити погоду. Ви самі знаєте як непросто домовитись із «небесною канцелярією»… Потім приготувати призи та подарунки. Далі – забезпечити частування, транспортування, зрештою і саму подорож. Отож, про все по черзі.
Завантажились ми в автобуси рано-вранці разом з батьками, потім підкріпилися оладками з варенням та чаєм, далі отримали маршрути квесту і почали відраховувати кроки.
На першому пункті подорожі нам завзято вимивали рученята і вимірювали температуру. Чистюля ніяк не хотіла пропускати якогось замазуру. Потім підійшли до Лінки – це котельня на соломі. Там пересвідчились, що Соломожер – це не якийсь жахливий велетень, а звичайна піч для соломи, яка береже довкілля і харчується тюками, на яких ми любимо робити селфі жаркого літа. Про кожен компонент котельні розповів Роман Власко. Ми навіть заглянули через віконечко у справжню солом’яну піч.
У місті майстрів зустріли багатьох людей різних професій: бляхаря, токаря, зварювальника. Уся ця команда обслуговує роботу кожного із виробничих підрозділів компанії. Далі була захоплива подорож до залізничників. Ось де справжня розвага, а всі, хто хотів, могли заглянути у кабіну справжнього теплотяга.
Потім була подорож до елеваторних потужностей, де Олександр Борисенко, очільник зернового господарства, показав, як виглядає силосна банка зсередини та показав рух зерна на моніторі комп’ютера.
Далі були й зовсім незвичні речі – інспектор із пожежної безпеки Олександр Яник показав, як працює пожежний гідрант, як розкласти рукав і навіть кожен охочий спробував самотужки гасити умовну пожежу. Далі ми спробували запустити у справу вогнегасник і у всіх це вийшло дуже гарно.
Розважальну частину квесту розпочало бульбашкове шоу, яке ми влаштували собі із великим умінням.
Усім дуже сподобалось діставати цукерки із коробки-сюрпризу - піняти. Розпочали їх витрушувати із наймолодших, а завершили усе найстарші діти. Усі цукерки швиденько перемандрували до дитячих кишень.
Наступний етап конкурсу – сортування сміття. Кожен, навіть найменший малюк, знає, що воно повинне бути роздільним, тому дуже швидко усе було розсортоване по окремих боксах: скло, папір, пластик.
Далі ми подорожували автобусом до очисних споруд. Там теж було багато захопливого. Ми бачили дві склянки із водою – брудною, яка потрапляє на очистку, та чистеньку, уже після усіх очищуючих процедур. Побачили акваріум із лабораторними рибками, які безпомилково визначають чисту воду Далі спостерігали за життям найменших мешканців очисних – бактерій. Бачили під мікроскопом інфузорію-туфельку. Згодом випустили на волю кульки із подарункового ящика та побували у їдальні – біологічному реакторі, де мікроорганізмі очищують воду від нітратів та нітритів.
Дуже пізнавальним було знайомство зі знаками, усі діти безпомилково відповіли, за яким номером слід телефонувати у разі небезпечної ситуації.
А на завершення подорожі було нагородження, яке залюбки провів талісман компанії – П’ятачок! 15 учасників конкурсу отримали жилетки та рюкзачки, але без подарунків не залишився ніхто.
Захоплива подорож на роботу батьків завершилася, але знайомство з охороною праці, екологічною та пожежною безпекою триватиме усе життя. Тепер до нього діти підійдуть із більшим запасом знань. Дякуємо усім, хто організував, усім, хто брав участь у конкурсі. Охорона праці завжди на сторожі життя. А яке може бути краще відзначення Всесвітнього дня охорони праці, аніж разом із дітьми подорожувати «Нивою»!