Новини

13.01.2023

МІСТО МАЙСТРІВ НА «НИВІ»

На такому великому підприємстві, як «Нива Переяславщини», часто виникає думка: чи випадковими є саме ці люди і як могла б скластися доля компанії й кожного, якби вони не об’єдналися – «Нива» і професіонали.

Компанія – то не лише технології, стратегія і плани, компанія - то люди. Їх професійні уміння створюють особливі передумови для розвитку, дарують можливості здійснювати прориви, рухати цю велетенську машину вперед. Навіть найменший гвинтик у цьому механізмі виконує свою особливу роль. І сміємо не повірити, що на ваше місце можна знайти сотню інших, бо саме ви робите цю роботу найкраще, а ваша доля неодмінно впливає на розвиток і долю підприємства.

Сьогодні розмова піде саме про таких людей, бо ми заглянемо до міста майстрів – майстерні. Зовсім нещодавно розповідали про облаштування цього місця, нині тут уже все обжито, скрізь закуточки з обладнанням, деталями, запчастинами, але, попри велику кількість всього, є у цьому якийсь дивний, тільки майстрам зрозумілий порядок. Тут дбайливо на кілочку висять труби, у жерстяній баночці зібрані дротики різного діаметру, а на великих столах – майбутні заготовляння для деталей.

Про роботу майстрів усе знає головний інженер ЕКХП Віталій Миколайович Барабаш. Тут кожна людина – то цілий цех і цех може бути з однієї людини. Ось заглянемо до Олександра Яковича Серги. Він бляхар. Зараз уже не часто зустрінеш людину із такою професією, але для елеваторного господарства він на вагу золота. Тут із металу виростають труби різної конфігурації зі згинами під будь-яким кутом, навіть не віриться, що все це зроблено вручну. Стаж майстра на підприємстві 53 роки, бо ще до «Ниви» він уже працював на хлібохарчкомбінаті.

Сусіднє приміщення - для холодильщика. Застати Дмитра Михайловича Ситника на місці – велика дивовижа, бо у кожному із сорока наших магазинів «П’ятачок» є по кілька холодильників, які потребують вчасного обслуговування, а ще кондиціонери… Тому Дмитро Михайлович майстер тепла і холоду. А у його валізці є всілякі штуки, що дозволяють виправити будь-який недолік у роботі обладнання.

Поруч токарний цех. У ньому чаклує над деталями Максим Сергійович Фадєєв. Хоча його верстат на рік старший за нього, але в умілих руках працює безвідмовно і немає деталі, яку Максим Сергійович не може виточити. Він і токар, і фрезерувальник, і слюсар. Він із нового покоління Майстрів, вчиться, росте і любить свою професію. Всяка робота горить у молодих умілих руках.

Микола Петрович Горбатенко – зварювальник по нержавіючій сталі. Зрозуміло, що на виробництві продовольства більшість деталей, покриття, засобів виробництва – то нержавійка. А ще є, крім м’ясопереробки, – рендеринг, очисні, теплопункти. А Микола Петрович – майстер на всі руки.

Володимир Володимирович Шапаренко – висококласний зварювальник. Його попередня робота вимагала у нього абсолютної чіткості, тому і зараз Володимир Володимирович зробить усе з точністю до міліметра. Двері, ворота, транспортер, норія, і навіть мангал для благодійності буде зроблено з філігранною майстерністю, акуратно і вправно. А якщо потрібно неординарне інженерне рішення, то це також до нього, він може зарадити там, де навіть виробники не все врахували.

А ще серед майстрів ціла команда слюсарів. Кожен спеціаліст своєї справи. Михайло Васильович Кирильчук працює на підприємстві понад 15 років. До цього спробував багато професій, але саме ця стала улюбленою, бо слюсар він від Бога. Немає роботи, яку він не може виконати. Поруч із ним навчаються і зростають інші – В’ячеслав Вікторович Вовченко та Петро Павлович Міщенко. А разом вони міцна і професійна команда, якій під силу все.

Отож ми з вами заглянули у Місто Майстрів, побачили, що в справних руках навіть залізо стає слухняним, їм скоряється сучасна серйозна техніка. І нехай так і буде, бо світом правлять професіонали.

 

 

 

 

 

ШПИКАЧКИ - ТО СПРАВЖНЯ СМАКОТА
Новини
ЗЕРНО - ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ. ВОНО ПОТРЕБУЄ ТУРБОТИ