#ЛЮДИНИВИ ВОДІЙСЬКИЙ ГЕН У БОРИСА СУТУГИ В КРОВІ
Якщо говорити про те, що рухає світ, то думки різняться. Хтось думає, що світ рухають гроші, хтось, що ідеї, хтось, що любов…
Ми ж вважаємо, що світ рухають професіонали. А вже вони продукують ідеї, заробляють гроші і без любові професіоналу ніяк!
Тому зараз про професіоналізм.
Професіоналізм - це високе володіння справою (професією), але якщо говорити про водіїв, то це більше про стиль життя.
Водій - це покликання, а українські водії навіть мають вроджений ген, який допомагає їм бути найкращими на всесвітніх дорогах.
З одним із таких водіїв професіоналів хочемо вас познайомити. Це Борис Васильович Сутуга.
Він народився у селі Вознесенське, тоді Жовтневе. Після служби в армії у Херсоні, там і залишився. Привабила молодого чоловіка краса херсонських степів і лагідні хвилі Дніпра. У кишені було всього 30 карбованців, та, попри те, велика жага до життя, бажання вирости професіоналом. Так і сталося. Тридцять років на обласній санепідемстанції. Відразу водієм, потім механіком, завгаром.
Повернувся на свою малу батьківщину після смерті батьків і тут залишився, з того часу, з 2011 року, працює на «Ниві». «Відчув себе людиною. Щось роблю і це видно, тебе поважають, підтримують, і працювати хочеться, і на душі приємно. Я живу своєю роботою. Вдома побудеш на вихідні та вже відчуваєш, що чогось бракує, тягне у свою родину водійську, у гараж. Працював на бензовозі, вантажівці, возив обіди, а зараз маю красуню Сканію. Серйозна машина, трал. Перед тим, як заїхати кудись слід оцінити обставини. Як на футбольному полі, перед тим, як дати пас, треба оглядітись», - розповідає Борис Васильович.
Віталій Сахно, очільник логістичного підрозділу «Ниви», додає: "Обслуговує трал не лише нашу компанію, надаємо послуги довколишнім громадам, перевозимо будівельну техніку, а управління нею вимагає справжнього професіоналізму.
Борис Васильович не лише водій-ас, але і чудовий господар. Отримав у спадок стареньку батьківську хатинку, а створив справжню окрасу села".
Розкішний сад, у якому порядкує сам, ціла плантація полуниці, яку роздає усім односельцям. Город такий, що можна людей водити на екскурсії, а справжня перлина садиби – власний ставок. Хата розташована поруч із водоймою, тому і заходився наш герой прокопувати до неї траншею, а коли зрозумів, що цього замало – виписав екскаватор на «Ниві» і вирив собі ставок.
Вірніше не собі, а людям, бо вже давно ставок Сутуги став місцевою пам’яткою: сюди прибігають влаштовувати фотосесії, рибалити чи посидіти у тиші біля води. І природа віддячила господареві за турботу, бо у ставку забили джерела і він тримає рівень води навіть коли навколо сухоліття. Ми обов’язково влітку покажемо вам цю красу, а нинішня наша зустріч теж особлива.
Наш герой – Борис Васильович Сутуга отримує Відзнаку Міністерства аграрної політики та продовольства України – Вітальний лист.
«Дякую за Вашу працю та любов до рідної країни. Сьогодні, у важкі воєнні часи, кожен з вас забезпечує продовольчу безпеку не лише України, а й світу. Ви люди, які точно не зрадять своєї землі...», - говориться у листі за підписом міністра Віталія Коваля.
Вручили відзнаку заступники Згурівського селищного голови Наталія Кам’янецька та Лариса Мельник.
Приєднуємось до вітань, щиро зичимо нашому професіоналу та колезі доброго здоров’я. Нехай розцвітають дерева, хвилями шумить його озеро, вклоняється господареві сад і слухняною буде його машина. Нехай водійський ген веде його подорожжю життя до радості й щастя!