ЗЕРНОВА ЛАБОРАТОРІЯ – ТО СЕРЦЕ ЕЛЕВАТОРА
Якщо ви не бачили, як золото полів перетворюється на тисячі тонн добірного зерна, вважайте, ви нічого не знаєте про жнива і народження хліба. Ми маємо свій, особливий погляд на все це і готові поділитись із вами цією захопливою історією.
Напоєне сонцем, вітром, дощем, народжене матінкою-землею, зібране хліборобськими руками зернятко потрапляє до їхніх дбайливих і ніжних рук. Його, як новонароджене дитя, зважують, вимірюють зріст й оцінюють його майже так само, як лікарі-неонатологи дитя по шкалі Апгар. Ми говоримо про наших техніків-технологів, працівниць виробничо-технологічної лабораторії «Ниви Переяславщини», ми ж називаємо її зерновою.
Це перше приміщення, куди потрапляє зерно із поля. Невеличка біла будівля, оточена клумбами, на яких завжди буяють квіти, а поруч стоїть журавель-пробовідбірник, що зустрічає кожен автомобіль, що везе зерно в першу його дорогу. Це вже потім будуть елеваторні банки, залізничні вагони, машини й механізми, що виготовлять борошно і спечуть хліб, перероблять збіжжя на корми чи повезуть у далекі заморські країни, щоб і там людям потрапив до столу золотавий український буханець. От якби тільки зараз іродові діти із країни мордора не грозили світові своїми хижими пащеками. Віримо, що так і буде, а поки що повернемось до нашого зерна.
«Зернова лабораторія – серце елеватора»,- каже очільниця лабораторії Оксана Трохименко. Не сміємо їй не вірити, бо вона свою роботу знає добре, адже вже сім років очолює підрозділ, який складається із двох лабораторій. З хімічною ми вже вас знайомили, тепер час зернової. Всього у ній працює семеро техніків-технологів і один старший технік-технолог – Раїса Михайлівна Науменко, саме вона відповідальна за ведення НАССР – контролю якості і безпечності харчових продуктів.
Кожна машина, яка заїжджає на підприємство зі збіжжям потрапляє до їхніх рук.
Працює лабораторія цілодобово і цілорічно, перевести дух можна хіба що взимку якийсь тиждень на новорічні свята. А найгарячіша пора – безумовно жнива. Проби беруться із кожної машини, із різних місць, тут у підрозділу аж два пробовідбірники про запас, бо стати вузьким місцем під час жнив лабораторія не може.
Усе привезене визначають за певними характеристиками, формують середньодобові, середньозважені зразки зерна. Визначають температуру, вологість, засміченість та ще багато показників залежно від аналізованого матеріалу. А вже потім розподіляють культуру до певних завальних ям для наступного сушіння та зберігання.
Праця дуже серйозна і відповідальна, помилка тут неприпустима. Найбільше уваги до себе вимагає пшениця, процес її дослідження триває 2 години, але й інші культури досліджуються ретельно та уважно. Більшість працівників мають великий досвід і значний стаж роботи у компанії.
Відповідальна робота вимагає повної самовіддачі, бо навіть після потрапляння у банки-силоси збіжжя завжди на контролі, щоб була дотримана температура зберігання, а вона не може більше аніж на 10 градусів відрізнятись від температури довкілля. Зерно – живий організм, тому серце елеватора – зернова лабораторія, контролює кожен його параметр – вдень і вночі.