ДРУЖНОЮ КОМАНДОЮ ПРОТИ НЕДРУЖНОЇ ВЕСНИ
Цьогорічна весна добряче випробовує хліборобів на витривалість. Деякі з аграріїв навіть кажуть, що вона на Київщині ще гірша за попередню, бо у неї в запасі немає мирного року. Та й погода ніби вирішила і собі спробувати: чи міцно стоїть хлібороб на ногах, чи витримає, якщо йому труднощів підсипати. Але прорахувалася пустунка, бо ми не звикли лежати у холодочку, ми звикли працювати у поті чола і їсти чесно зароблений хліб.
Весна і справді у цьому році недружна, але що нам недружність весни, якщо ми маємо дружну команду, знаємо чого прагнемо і працюємо попри все.
Весняні дороги – вони зовсім не те, що осінні. Осінні – стабільні та поважні, а весняні непостійні й завжди непередбачувані. Тому сідлаємо залізних коней і мерщій доганяти весну. А вона десь блукає посеред полів на Київщині поміж Паришковим та Корніївкою. Саме туди прямуємо, бо тут у свої тенета її намагаються впіймати хлібороби із компанії СТОВ «ІТАЛ ІК».
На під’їздах до господарства обабіч дороги бачимо мінерів, червоно-білі розмальовані стовпчики виділяють лише малесеньку стежечку у довколишніх лісах. Це безпечна територія, яку уже пройшли мінери, інша може приховувати огидні «подарунки» від огидної країни. Тому розуміємо, у якій тривозі працюють хлібороби
Ніби підтримуючи нашу настороженість, директор СТОВ «ІТАЛ ІК»Анатолій Чорнобай говорить: «Їдемо на 13 поле. Зовсім поруч, на сусідньому нещодавно підірвався трактор, слава Богу, тракторист не постраждав. Війна, пройшовши по Київщині, залишила свої наслідки скрізь, тому заходити у лісосмугу небезпечно. Мінери перевірили тільки поля.
У нас сьогодні віртуозна робота, обсіваємо електроопори, щоб не залишати місце для бур’янів, поле мало гарний вигляд, а земля не пустувала. Достатньо, що схід та південь засіяний смертоносними снарядами замість збіжжя».
Трактор і справді виписує неймовірні віражі, обходячи опори з усіх боків і кладе зерно у підготовлений для цього ґрунт. Соя особливо вимоглива до обробітку. Ідеальною температурою для посіву вважається, коли ґрунт прогріється до 8°C на глибині заробки насіння і буде достатньо вологим. Зараз волога є, але температура не дотягує до потрібної. Тому доводиться обирати між ризиком отримати гіршу схожість через прохолодну погоду – та нестачею вологи для оптимального розвитку рослин. Аби не збирати сою одночасно із кукурудзою і не мати з цим проблем, «Нива Переяславщини» проводить більш ранній посів.
При недостатньому зволоженні ґрунту під час сівби обов’язковим технологічним заходом є прикочування. Тому кожен нюанс у вирощуванні панянки сої враховано, вся техніка на полях, усі дружно взялися, щоб усією командою догодити примхливій сої.
Саме тому на тринадцятому полі за кожним рядочком сої доглядає досвідчений агроном Ярослав Німченко. Дбайливо задискували поле Сергій Джулай та Володимир Омельченко, посіяв сою Сергій Матко, коткував Андрій Булах, а підвозив посівний матеріал Ігор Головко та підсобляв Олександр Бодан.
Тим часом дівчата на кухні готують смачнючі ситні страви і дбають, щоб кожен працівник був нагодований.
Згодом усі разом зібралися на польовий обід, якраз під’їхав Анатолій Чорнобай, кілька хвилин поговорили про справи й знову усі взялися до роботи. Бо таку непривітну і недружну весну може перемогти тільки дружна команда, яка сіє сою і дбає про майбутній урожай.