ІДЕ ВЕСНА ПО МЕРЗЛОТАЛОМУ
Весну очікують всі, але жодна людина не виглядає її так, як агроном.
Як жартують агрономи: жив собі, як нормальна людина: їв вчасно, спати лягав о десятій вечора, ночував вдома – аж тут весна!
Але то про інших, нам невідомих агрономів, наші у «Ниві Переяславщини» ледь діждалися, щоб вийти у поле, без поля вони сумують. У минулому році підживлювали ще у 20-х числах лютого, а тут уже і березень, і жінок привітали зі святом, і тільки зараз вийшли в поле.
Стосунки агрономів і весни завжди були, як у сімейної пари, що весь вік прожила разом: ніби і знають один одного, як свої п’ять пальців, а вона, як щось викине – хоч стій, хоч падай. Отак і змагаються - агрономи і весна. Найперше – підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту. Ох і вередлива це штука. Мінлива і незалежна пані Весна диктує свої закони. Хтозна чим зваблювали цьогорічну весну аграрії, але вона до них дуже прихильна. Поважні агрономи кажуть, що в минулі роки бувало і підживлення по мерзлоталому провести не могли, бо земля за всю зиму ні снігом не вкрилася, ні промерзла. У цьому році зовсім інакше, зима з весною усе ще сперечаються, кому владарювати: вночі править бал зима, буває і до -10, а вдень по мерзлоталому іде весна, та агрономам це як бальзам на душу, тому і поспішають вранці-рано, щоб встигнути, поки морозець зробити якнайбільше. Тільки і чуєш у мобільному: колій ще немає?.. Колії – це погано, значить земля прогрілася і трактор грузне.
Директор із питань рослинництва Станіслав Кошіль на апаратній нараді урочисто заявляє: «У нас – весна! Роботи – повно, майже 99% озимих культур уже підживлено, залишилося 150 гектарів, які лежать під снігом. Все добре, працюємо!», - за цими простими словами стоять сотні колег, які о п’ятій ранку уже у полі, щоб не пропустити жодної години, коли можна працювати. Тут вони зустрічають світанки і яскраво червоне ще заспане сонечко заглядає у кабіни тракторів, щоб пересвідчитись, що всі свої повернулися до роботи.
Агроном Олександр Болілий зустрічає нас на полі і радіє, що запас вологи у цьому році втричі більший, ніж був у минулому, значить, можна сподіватися на гарний урожай, а якщо ріпаку вчасно додати азоту, поки він відновлюватиме вегетацію, то взагалі все буде, як книжка пише. Якби до нашого підживлення ще дощиків, то агрономам було б не життя, а казка. У «Ниві Переяславщини» Олександр Болілий агрономом уже вісім років і любовно називає свою роботу – оплачуване хобі.
Поруч тут працюють трактористи, водії, різноробочі. Снують один за одним трактори, під’їжджають машини, підгодовують озимину: Олександр Волошин, Євген Коваленко, трактористи - Олександр Вегера, Сергій Ніколаєнко, Іван Налапко, водії Євген Єфіменко, Юрій Ненько, Олександр Мочаренко.
Отак і уживаються поруч весна і хлібороби і хтозна, чи то весна покликала їх у поле, чи вони прокладають дорогу весні по мерзлоталому.
