В НОВІЙ БАСАНІ ВАС ЗУСТРІНЕ «П’ЯТАЧОК»
В автобусних зупинках є свій особливий шарм. І справа не тільки в тому, що вони зустрічають тебе втомленого після життєвих доріг перед довгожданим візитом до мами. А ще й у тому, що вони багатофункціональні. Це візитівка кожного села чи міста, ще й місце, де обмінюються новинами. Це лавочка для нічних посиденьок молоді і навіть мольберт для художника. Це свідок пристрасних поцілунків і сліз прощання, словом — це своєрідне місце сили. У Новій Басані – це ще й місце, де оселився «П’ятачок».
Які ж вони чудові — наші села. Тут стеляться тобі під ноги спориші, легко колишуться пшениці і зазирає у прочинене вікно дитинство. А у Новій Басані виблискує блакиттю річка Недра. Ну як не закохатися у це село?!
Та й історія у поселення знатна. Виникло воно у XV столітті. Довгий час було сторожовою фортецею Речі Посполитої та захищало від Московського царства та Кримського ханства. Господарювали тут місцеві козаки, жителі Старої Басані на чолі з отаманом Яковом Зубцем спорудили в лісі земляну фортецю і вартову вежу. Саме тут виник ряд хуторів, названих за прізвищами перших поселенців чи топографічними назвами. Так з’явилися хутори: Грузька, бо місцевість болотиста, Лисківка — від мешканця на прізвище Лиска, Сапонівка — від Сапон, Поліновка — від Полін. Саме з цих хуторів з часом утворилося село, яке отримало назву Нова Басань, бо заселене переважно вихідцями зі Старої Басані.
І треба сказати, що чимало ця земля зазнала ворожих набігів, бо така вже доля у прикордонної застави, аж поки у XVI столітті відомий своїми подвигами черкаський і канівський староста Остафій Дашкович не сформував тоді з козацтва надійну опору для відбиття татарських набігів і дав швидкий ріст Басані та Бикову.
Були у поселення непрості і героїчні часи, бо новобасанські козаки взяли участь у повстанні Остряниці проти ляхів — польських магнатів і шляхти, а згодом потрапили у ярмо московської неволі. Тільки Гетьманщина дала селу тимчасову волю; мужньо перенесло воно усі підступи радянської влади, дорогу ціну заплатило у часи Другої світової, та й під час сучасної російсько-української війни показало чудеса геройства. Тут самотужки протистояв цілій колоні ворожої техніки український танк, чим затримав ворога і дозволив підтягнутися артилерії.
Місяць окупації тягнувся як рік, але 30 березня ЗСУ принесли визволення, ще майже місяць розміновували територію, і тільки потім життя почало повертатися до Нової Басані.
Тепер і ми стали його частиною, та ще й якою! Зустрічаємо мешканців та гостей прямо на автобусній зупинці. Ніяк не минеш! І чого минати: продукція смачнюча і якісна, асортимент багатющий, а продавчині – то мед для очей і задоволення для душі. Тут тобі і розкажуть про товар, і порекомендують смаколик, і запропонують новинку. Тут ти можеш стати шефом, гідним мішленівських зірок, чи бути лінивим і приготувати вечерю за кілька хвилин, просто розігрівши консерви, чи можеш заставити стіл делікатесами, навіть не вмикаючи плиту, бо ж на вулиці асфальт репається від спеки.
Отож у селі Нова Басань, на нашій улюбленій вулиці Тараса Шевченка, вас люб’язно зустрінуть Анастасія Ткач та Яна Баришовець – найкращі господині, милі та привітні, і запропонують чудовий вибір смаколиків. Працюємо з восьмої години ранку до восьмої вечора щоденно.
Завітайте до нас, ми радо вас зустрінемо у новому «П’ятачку» в Новій Басані!