САЛЯМІ ЗАПРОШУЄ ДО ЧАСТУВАННЯ
Якщо ви ще не знайомі, що мало імовірно, то вам конче треба з нею познайомитись. Ця панянка так давно живе на світі, що її історія нараховує віки, але вона така пікантна і зовсім юна, що в неї закохуються все нові прихильники. Вона проста, як буває простим виховане поколіннями благородство. Ніби і нічого особливого, а відчувається шарм. Вона витримана, як добре вино, трішки терпка, але згодом з’являється такий післясмак, що постійно хочеться до неї повернутися. І авжеж, вона знає собі ціну!
Це все про салямі і 7 вересня у неї День народження! Тільки не питайте, скільки їй років, щодо панянок таке не заведено. Їй стільки років, скільки ви захочете.
Походження салямі відноситься до давніх часів. Традиційно вона виготовлялася для зберігання на тривалий час, що було особливо важливим у довгих подорожах або під час зимових місяців. Згодом вона стала вважатися чудовим делікатесом, а її рецепти та варіації різноманітні у різних кулінарних традиціях.
Всупереч поширеній думці, салямі - це не просто копчена ковбаса, вона в'ялена. М'ясо для неї сушать на повітрі, і в результаті ферментації воно отримує свій неповторний смак. До винаходу холодильника салямі особливо цінувалася в Південній Європі, так як завдяки ферментації має властивість довго не псуватися, навіть будучи нарізаною.
Назва салямі походить від італійського salame - ковбаса. Саме цей сорт асоціювався у європейців з Італією. Самі італійці словом salame часто називають будь-яке солоне і в'ялене м'ясо.
У США салямі проникла разом з піцою, спагетті і іншої італійською кухнею. Переселенці досить швидко "підсадили" інших американців на смачну солону ковбасу. Столицею салямі вважають Сан-Франциско, де до сих пір нащадки італійських емігрантів виробляють ковбасу за старими рецептами.
Крім італійців своїми видами салямі славиться Угорщина. Угорці називають її "умхересе" і готують куди більш гострою, ніж в Італії. Навряд чи у вас вийде знайти хоч один рецепт угорської салямі без гострого перцю чилі. Так що, пробуючи таку ковбасу, будьте готові до гостренького.
Інший підхід до виготовлення салямі прийнятий в Неаполі. Тут ковбаса зовсім не гостра, солодкувата, злегка копчена. Вважається, що саме така салямі ідеально підходить як інгредієнт для піци. Винятком є піца "Пепероні", традиційна для Калабрії. У ній ковбасі належить бути гострою.
Одними з претендентів на звання винахідників салямі є всюдисущі греки. Нещодавно при розкопках у грецького міста Саламі був виявлений рецепт ковбаси, який використовували ще в 2000 році до н.е. При цьому ані елліни, ані латиняни ніколи не зможуть переконати угорців, впевнених, що саме їхні предки придумали салямі.
Існує і музей Салямі. Він знаходить в Італії в місті Феліно. Будівля музею незвичайна - це справжня фортеця, збудована в 890 році. Тут вам покажуть весь процес виготовлення салямі. А в дегустаційному залі дадуть спробувати різноманітні види і сорти цієї знаменитої ковбаси. Вперше ковбаса салямі, як ми її знаємо, згадується в офіційному документі 1436 року, коли ватажок найманців Нікколо Пічініно попросив «двадцять свиней, щоб зробити салямі». Мало того, салямі зображена навіть на фресках церкви Сан-Джованні, в Пармі.
ТМ «П’ятачок» також не могла втриматись, щоб не полюбити її, хоч технологія приготування і не така проста. Однак наша Салямі має свою родзинку, вона – Салямі з сиром! І це тільки відтіняє її неповторний смак. Привітайте салямі з Днем народження, складіть їй компанію і переконайтесь, що вона неповторна!