ЩОБ ВЕЛИКДЕНЬ ПРИЙШОВ В КОЖЕН ДІМ!
Великдень – то особливе свято для кожного, а для сільськогосподарської компанії і поготів. Не дарма одна із Великодніх легенд стосується саме хліборобів.
Жили собі троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. Зібрались вони якось на полювання. Уже майже натягнули луки, припасували гострі стріли, аж тут жайворонок такими переливали залив небо і землю, що наймолодший Яр перехотів убивати та надумав орати поле, засіяти зерном, зібрати його та напекти хліба на увесь хрещений рід. Тільки це промовив, як із неба спустився золотий плуг і ярмо. Кожен із братів прагнув собі забрати ту дивину, але далася вона в руки тільки молодшому – Яру!
Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запряг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — другу, й десяту, і соту. Засіяв поле пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За велику його роботу богині Вирію скупали його в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба.
А ще цього дня, напередодні, або у перші дні свят у давнину годилося зайти добрим господарям у хату до стареньких, які не мають діточок та родичів, у вдовину хату та принести великодні дари, щоб не лишилося жодного дому без свята, великодньої паски та гостинців.
Багато років поспіль не відступаємо від цієї традиції, саме тому наша традиційна акція «Пакунки добра» цього разу трохи змістилася у часі і відбулася напередодні Великодня.
Не можемо утриматися, щоб не розповісти вам про справжню Великодню красу, яка цього разу гостювала у нашій модульній їдальні. Зазвичай саме тут відбувається священнодійство створення пакунків. Наша медична сестра Олена Правосуд - то основна чарівниця зі створення дарунків. Далеко заздалегідь до вручення тут починають збиратися усі складники. Першим приходить цукор, він-бо не псується і може чекати решту, потім макарони, олія, борошно. За день до складання дбайливі господині із цеху перероблення привозять усі м’ясні смаколики: тушкованку, паштет, кашу з м’ясом та шпик. А уже безпосередньо у день акції привозять хліб, булочку-плетінку, печиво, а цього разу ще й пасочки.
Усе це дбайливо розкладають по пакуночках. Завжди допомагають медсестрі водії автобусів чи працівники господарського відділу, а далі уже справа за агрономами чи адміністраторами сіл.
Цього разу директор Благодійного фонду «Нива Переяславщини» Анатолій Федорович Єшенко разом зі старостою села Переяславське Михайлом Ємельяненком розвозили пакунки мешканцям. Тут всі свої, рідні, більшість із цих людей називають себе «комбінатськими», бо колись територія, де розташовані виробничі потужності компанії, належала хлібохарчкомбінату, на якому працювала більшість населення. Тому ми з ними «однієї крові», вони ветерани цього виробництва.
Щиро вітаємо із Великоднем кожного із наших друзів. Нехай доля буде до них милостива і дасть їм можливість жити якісно, без особливих хвороб і проблем. Нехай цей Світлий День Великдень принесе радість, спокій, затишок в оселі та дарує мирні довгі дні усім стареньким, усім українцям і рідній Україні!
ЩОБ ВЕЛИКДЕНЬ ПРИЙШОВ В КОЖЕН ДІМ!
Великдень – то особливе свято для кожного, а для сільськогосподарської компанії і поготів. Не дарма одна із Великодніх легенд стосується саме хліборобів.
Жили собі троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. Зібрались вони якось на полювання. Уже майже натягнули луки, припасували гострі стріли, аж тут жайворонок такими переливали залив небо і землю, що наймолодший Яр перехотів убивати та надумав орати поле, засіяти зерном, зібрати його та напекти хліба на увесь хрещений рід. Тільки це промовив, як із неба спустився золотий плуг і ярмо. Кожен із братів прагнув собі забрати ту дивину, але далася вона в руки тільки молодшому – Яру!
Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запряг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — другу, й десяту, і соту. Засіяв поле пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За велику його роботу богині Вирію скупали його в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба.
А ще цього дня, напередодні, або у перші дні свят у давнину годилося зайти добрим господарям у хату до стареньких, які не мають діточок та родичів, у вдовину хату та принести великодні дари, щоб не лишилося жодного дому без свята, великодньої паски та гостинців.
Багато років поспіль не відступаємо від цієї традиції, саме тому наша традиційна акція «Пакунки добра» цього разу трохи змістилася у часі і відбулася напередодні Великодня.
Не можемо утриматися, щоб не розповісти вам про справжню Великодню красу, яка цього разу гостювала у нашій модульній їдальні. Зазвичай саме тут відбувається священнодійство створення пакунків. Наша медична сестра Олена Правосуд - то основна чарівниця зі створення дарунків. Далеко заздалегідь до вручення тут починають збиратися усі складники. Першим приходить цукор, він-бо не псується і може чекати решту, потім макарони, олія, борошно. За день до складання дбайливі господині із цеху перероблення привозять усі м’ясні смаколики: тушкованку, паштет, кашу з м’ясом та шпик. А уже безпосередньо у день акції привозять хліб, булочку-плетінку, печиво, а цього разу ще й пасочки.
Усе це дбайливо розкладають по пакуночках. Завжди допомагають медсестрі водії автобусів чи працівники господарського відділу, а далі уже справа за агрономами чи адміністраторами сіл.
Цього разу директор Благодійного фонду «Нива Переяславщини» Анатолій Федорович Єшенко разом зі старостою села Переяславське Михайлом Ємельяненком розвозили пакунки мешканцям. Тут всі свої, рідні, більшість із цих людей називають себе «комбінатськими», бо колись територія, де розташовані виробничі потужності компанії, належала хлібохарчкомбінату, на якому працювала більшість населення. Тому ми з ними «однієї крові», вони ветерани цього виробництва.
Щиро вітаємо із Великоднем кожного із наших друзів. Нехай доля буде до них милостива і дасть їм можливість жити якісно, без особливих хвороб і проблем. Нехай цей Світлий День Великдень принесе радість, спокій, затишок в оселі та дарує мирні довгі дні усім стареньким, усім українцям і рідній Україні!