«П’ЯТАЧОК» У СЕЛІ, СПОВНЕНОМУ ЛЮБОВІ
Ви відчуваєте, як попри холоднючі морозяні ночі, сонце нахабно втручається в холоднечу, а лютий ховає свої куці ночі у ранковій імлі, яку пронизують пташині крики. А в повітрі витає любов, і це не лише тому, що попереду місяць любові – березень, а ще й тому, що ми знайомимось із селом любові – Любарцями.
Не маємо точних відомостей, чому село нарекли таким іменем, але помандруймо слідом за легендами, на які цей край багатий.
Отож, за однією – саме тут, колись судноплавною Альтою, плив великий човен княгині Любки та й сів на мілину. Чи то княгиня так сподобала собі мальовничі місця, чи може побачила якусь іншу принаду, але вона оселилася на березі ріки. Тож і місцину було названо, як «Люба на ріці сиділа». Красиво, чи не так? За іншою легендою – назва походить від притоки ріки Альти – Любки! А ще, казали нам місцеві мешканці, що якщо хочеш знайти кохання – то неодмінно їдь у Любарці – не одну буйну чоловічу голову тут прив’язали до родини красуні-дівчата.
Тому, хто по що, а ми до Любарець – по любов. Вона відчувається тут всюди. У тому як люблять своє рідне село мешканці, в ошатних двориках і зелених вулицях, а ще в історії, яку трепетно бережуть.
Кажуть наші прадавні предки жили тут ще у скіфську добу, донині височить тут курган «Глушевська могила», що є об’єктом національної спадщини. Так що поселення давнє, а саме під цією назвою – Любарці, воно з’явилося на картах у 1622 році. З того часу живе собі село, проходячи усі етапи розвитку разом з Україною, а його особливістю є величезна любов до свого, рідного.
І тут ми дуже схожі з ним, бо так само любимо все, що робимо, і наповнюємо любов’ю кожен, навіть найменший осередок свого перебування.
До того часу, як на прилавок магазину «П’ятачок» ляже соковитий шматочок м’ясця, минає майже рік. Судіть самі: насамперед ми повинні виростити корми – це ячмінь, пшениця, кукурудза та соя. Деякі з цих культур вирощуємо пів року, а пшениця – озима культура, тому сіємо її у вересні, щоб зібрати у липні. Далі відбірне зерно потрапляє на сучасні елеватори, де очищається сортується, сушиться та доводиться до кондиції. Потім прямує на комбікормовий завод і перетворюється на гранули, до нього додається цукор, сіль вітаміни, а комбікормовози відвозять його на комплекси. Там у теплі й добрі ростуть поросята. А процес від опоросу і до вирощування дорослої тварини також триває не один місяць.
Перероблення м’яса то не такий тривалий процес і всього за день-два продукція уже на прилавку. Якщо це копчені вироби чи снеки, то процес триваліший, а охолоджене м’ясо потрапляє відразу, бо обладнані машини-м’ясовози тричі на тиждень підвозять свіжий товар, щоб ви отримали лише найкраще.
І на кожному із цих етапів працюють справжні професіонали, люди, закохані у свою справу, тому ми йдемо до вас зі смаколиками й любов’ю, а нести любов у місце любові – дуже хОроше! Отож відтепер у Любарцях на вулиці Травневій на вас чекає місце любові до смакоти – магазин «П’ятачок».
А проведуть вас стежкам любові – наші господині Галина Василівна Білик та Тамара Іванівна Ківало. Чекаємо на вас щоденно з восьмої години ранку до восьмої вечора.
Усе, що пропонує «П’ятачок», зроблене з любов’ю та професіоналізмом наших співробітників і ми готові запропонувати вам справжню м’ясну насолоду та додати до села Любові ще трохи справжнього смаку життя!