«ЛЮТНЕВІ ВІКНА» ВІДКРИЛИ ПОЛЕ ДЛЯ ПІДЖИВЛЕННЯ
Чи чули ви, що вікна можуть бути «лютневими»? Не дерев’яними чи металопластиковими, а «лютневими»? Виявляється, що таке буває. Про це розповідає директор з питань рослинництва Станіслав Кошіль.
- «Лютневими вікнами» називають дні, коли вдень температура підіймається до плюсових значень і на окремих ділянках поля можна спостерігати відлигу, тобто відкриваються «вікна». На це явище зауважували ще наші далекі пращури та навіть використовували його для висіву у ґрунт насіння ячменю. Висівати ячмінь у таку ранню пору ми не ризикуємо, але використати «лютневі вікна для підживлення озимих культур, - сам Бог велів.
Інакше цей процес називається підживлення по мерзлоталому ґрунту і багато аграрних компаній його практикують. Маючи досвід посушливих років, хлібороби використовують «лютневі вікна», як вікно можливостей для догляду за рослинами, які пережили зиму і готуються до активної вегетації.
Треба сказати, що сам процес підживлення на стадії внесення – то вже квінтесенція зусиль, напередодні слід подбати про сотні маленьких нюансів і підготовчих робіт.
«За кілька днів упораємося, на полях, якими я опікуюсь, уже підійшли до фінішу», — впевнений молодий агроном Єгор Хмарін. Він працює на «Ниві» лише другий рік, але вже хазяйнує самостійно. — Торішня осінь дала можливість пшениці вдосталь насититись вологою, вистачало і сонечка. Бувають роки, коли навесні видно тільки «шило» (одне стебельце) та кілька листочків, а зараз пшениця закущилася і добре перезимувала.
Як тільки добова температура повітря сягне п’яти градусів, вона активно піде у ріст. Тому саме зараз треба додати їй сили, щоб вона могла легше перенести стрес, внісши аміачну селітру. Підживлюємо пшеницю і ріпак. І якщо пшениця пережила зиму добре, то ріпак трішки переріс, але це не істотно не вплинуло на нього».
Лютневі «вікна» для польових робіт «Нива Переяславщини» використовує сповна. Не можна знехтувати тим, що підносить тобі сама природа. Однак і хліборобам треба для цього немало потрудитись. До цього слід підготувати усю техніку: для підживлення мають бути готові й трактори і машини. Щойно механіки завершили свої роботи з дефектування й забезпечили ремонт вузлів та агрегатів, отож техніка уся готова виїхати в поле. Підживлення по мерзлоталому – то запорука прогнозовано високого врожаю, а «вікна» - можливість вийти в поле. Отож на спільних нарадах агрономи аналізують прогнози синоптиків і виглядають ті самі «лютневі вікна». «Наш досвід показує, що вони справджуються на 80—90%», — говорить директор з рослинництва.
Втім, далеко не все нині залежить тільки від слова синоптиків. Аграріям і самим треба бути максимально завбачливими. З погляду економіки, зокрема. Тому аграрний блок компанії замовляє добрива ще у листопаді. Так у нас заведено, що уся «зброя» готова, з коліс нічого не закуповується. Тепер головне використати на повну дарунок природи.
На першому полі у Сомковій Долині снують аж три трактори. Вони маленькі прудкі й хазяйновиті. Тут же стоять машини, навантажені добривом, – усе готове до підживлення. Єгор Хмарін слідкує за процесом, бо тут також є свої особливості, трактори «ходять» вздовж рядків, щоб не вирвати із корінням жодної рослинки.
Трактористи досвідчені, добре знають свою роботу, дивляться, щоб жоден метр озимої пшениці не залишився не підживленим. За кермом тракторів Богдан Мислик, Іван Налапко, Валерій Зражевський. На машинах – Юрій Ненько, Євген Єфіменко, Підсобні працівники: Микола Барабаш, Володимир Довгорук, В’ячеслав Литвин.
Дорога кожна хвилинка, тому що ось-ось у розчинене Лютим вікно зазирне Весна, тоді на її територію так швидко не заїдеш.
З початком нового хліборобського року, колеги!