#25РАЗОМЗНИВОЮ ІННА КОВАЛЬЧУК: З КОМБІНАТОМ ПОВ’ЯЗАНА ЦІЛА НАША ДИНАСТІЯ
Започаткована кілька місяців тому нова рубрика #25РАЗОМЗНИВОЮ постійно відкриває якісь нові грані у добре знайомих людях, колегах, з якими щодня вітаєшся, можливо навіть спілкуєшся, але за робочими буднями здебільшого бракне часу, аби поговорити про щось потаємніше. А поговориш, і там відкривається така глибина, що навіть дивно: як досі тобі до всього цього не було діла. Так було із черговою нашою героїнею Інною Борисівною Ковальчук.
Сьогодні, до речі, вона не лишень наша героїня, вона ще й іменинниця. Відповідно до рішення власника компанії Олександра Олексійовича Мостіпана, кожен працівник «Ниви» має право у цей день на вихідний, тому скористаємось її відсутністю аби привідкрити завісу її життя.
Стосунки родини Кравчук (саме таке дівоче прізвище нашої героїні) із Переяславським ЕКХП склалися дуже давно, ще задовго до того, як збудували тут один із п’яти найсучасніших комбікормових заводів за швейцарською технологією.
Якраз коли планували будувати комбікормовий завод сюди на роботу із чудового Запорізького краю, що зараз потерпає від навали рашистських полчищ, приїхала родина Кравчуків. Борис Романович був дуже вправним енергетиком, а для будівництва великого енергоємного підприємства, яким є комбікормовий завод, був потрібен саме такий спеціаліст. Так із Приазов’я родина переїхала до Переяславського, а Борис Романович працював відразу енергетиком, потім тривалий час головним енергетиком ЕКХП. Тут родина отримала квартиру від комбінату і назавжди залишилася у селі.
«Дуже грамотний і серйозний був мужик», - кажуть про нього старожили компанії. Він і запускав завод, тому на одній із наших старих світлин він разом із іноземними спеціалістами під час його пуску.
А що таке бути головним енергетиком, тут вам і казати нема чого. Це робота, яка потребує від тебе повної самовіддачі і великої жертовності. Тут також працювала і мама Інни Борисівни - Варвара Лазарівна. У сотнях трудових книжок її рукою було вписано: «Прийняти на посаду… у Переяславський ЕКХП».
Через багато років потому прийшла сюди на роботу і Інна Борисівна до зернової лабораторії лаборантом. Допоки завідувачка хімічної лабораторії не спокусила її роботою у хімічній. Так уже за кілька днів, у суботу 19 серпня буде 32 роки відколи вона працює на комбінаті, а згодом на «Ниві». У колектив влилася легко, швидко освоїлась. Чоловік також уже три роки працює на комбікормовому заводі слюсарем-ремонтником. У них двійко діток – донечка Наталя закінчила університет Шевченка, працює юристом і син Володимир – студент КПІ. Родина дуже дружна і працьовита. А у нашої героїні сьогодні День народження. Від імені колег і усієї «Ниви» ми вітаємо іменинницю і щиро зичимо, аби родинонька жила у добрі та злагоді, нехай радість і щастя назавжди поселяться у їхній оселі, а діти та онуки не дадуть закінчитися трудовій династії Ковальчуків.