«КВІТКА» ВІД МУЛЯРІВ
Будівництво завжди було оточено сотнями ритуалів та правил. Для наших предків – це чи не основна подія у родині. Хату ніколи не ставили абияк. До цього підходили ґрунтовно, бо садиба повинна була слугувати не одному поколінню родини. Тому усе, починаючи від місця будівництва і завершуючи вхідчинами, – мало відповідати правилам.
Місце мало бути на цілині, на «спокійній» землі, зі зручним під’їздом до садиби. Вхідні двері повинні дивитись на схід, на цьому місці раніше не повинні були жити нехороші люди. А починати будівництво не слід у понеділок чи середу. Усіх цих обов’язкових умов було дотримано, коли Група компаній «Нива Переяславщини» розпочинала зведення будинків для співробітників компанії – внутрішньо переміщених осіб. Можливо саме через це так злагоджено і добре працюють будівельники.
І ще одна обов’язкова прикмета, якої дотримуються будівничі - по закінченню основних будівельних робіт на гребені даху ставили хрест, колоски збіжжя та букет квітів – це й була «квітка». Вивершення хати «квіткою» було своєрідним сигналом до того, що господареві слід розраховуватися з майстром, а господині – накривати стіл. Таких квіток могло бути кілька, по закінченню одного з основних видів робіт. На будівельному майданчику компанії ми якраз і потрапили на один з основних етапів роботи – «квітку» з нагоди завершення зведення стін, значить будинок змурований!
Але то раніше, цей етап був майже завершальним, нині до закінчення ще далеко, тому саме про це спілкуємось із виконробом Богданом Кучеренком та майстром дільниці Олександром Мальцевим. Крайній раз ми були на будівництві у січні, нині усе виглядає зовсім інакше.
«За цей час багато чого змінилося. Звичайно, ми працюємо за проєктом, саме тому стіни у будівельному вагончику обвішані ними. Зараз зроблено практично повністю коробку першого будинку. До будівництва підходимо серйозно, тут забиті палі, залито фундамент – монолітний бетон, зробили периметр із монолітних блоків. Нині саме на цій стадії другий гуртожиток
Всередині підвалу зробили цегляну кладку, обрамили монолітним поясом, щоб конструкція була міцною.
Тут вже зроблено все, навіть малярні роботи. Саме тут прокладені усі інженерні комунікації: вода, світло, біоочистка води, теплотраса, звідси усе розійдеться поверхами. Тут містяться кімнати, які за вимогами будуть використані під укриття. Їх ми підсилили додатково металевими швелерами. Тут передбачено два виходи. Поклали плити перекриття. Нині уже виклали третій поверх і тим самим повністю завершили цегляну кладку будинку. Саме на ознаменування цього і виставлена будівельна «квітка». Разом із цією будівлею зводили й котельню та приміщення для зберігання пелет, бо котельня буде на пелетах.
У самому приміщенні поставили вікна. Відповідно до вимог безбар’єрності обладнано пологий пандус та санітарне приміщення на першому поверсі для мало мобільних мешканців будинку. Тут враховано і розмір дверей, і можливість під’їхати на візку.
На першому поверсі усі сантехнічні роботи проведені, на кухні та в санвузлах встановлена тепла підлога, зараз фінішна стадія шпаклювання стін, потім буде плитка у коридорах та кухнях. Кімнати будуть дуже теплими, бо всі вимоги енергоощадності враховані, а фасад уже розпочали утеплювати 15 сантиметровим утеплювачем.
Другий поверх тинькуються і готується під фарбування, стелі будуть гіпсокартонні. Вікна уже є по всьому будинку, встановлені підвіконня і робляться відкоси. А от на третьому поверсі робота тільки починається. Паралельно будується вхідна група», - так про стан робіт на будівництві розповідає Богдан Кучеренко. А ще на будівництві є дві Надії – Литвиненко і Ященко і, звичайно, одна велика надія, що все буде добре, Україна переможе й у цих будинках житимуть щасливі люди.