ПЕРЕМОГА НЕВІДВОРОТНА, ЯК ВЕСНА
Так про початок весняно-польових робіт каже директор з питань рослинництва Групи компаній «Нива Переяславщини» Станіслав Кошіль. І твердо віриться, що саме так і буде, бо компанія закінчує підживлення озимих культур по мерзлоталому.
«У нас ще ніколи не було такого складного початку весняно-польових робіт. Після ремонтів і зимових відпусток механізатори скучили за своєю звичною хліборобською роботою і всі просяться у поле. Але у стані війни довелося усе змінювати оперативно. Когось мобілізували, хтось у територіальній обороні, на рахунку кожна крапля пального, тому добре аналізуємо стан посівів і працюємо у режимі економії. Перше підживлення – найважливіше, без нього не обійдешся. Навесні кореневмісний шар ґрунту на полях озимих культур зазвичай збіднений на поживні речовини, особливо на азотовмісні сполуки, які легко вимиваються в глибші ґрунтові шари. Через це для забезпечення активного розвитку рослин навесні раннє підживлення проводимо на більшості полів.
Зима була непоганою і ми сподіваємось на гарний урожай. Ми просто не можемо його не виростити, бо з чого тоді будемо пекти весільні короваї після війни», - усміхається Станіслав Григорович.
А на полях кипить робота. Березневі дні ніяк не радують теплом, навпаки, нічні морози сягають аж -10 градусів. «Для пшениці це зовсім не страшно, до 13 – 15 градусів вона не боїться, зате ж трактори можуть легко проїхати по весняному полю. Вологи достатньо, так що вона легко просочиться в землю і потягне із собою добриво, яке щойно внесли. Зима обійшлася без льодяної кірки, хоч ця пшеничка і була посіяна пізно, але сніг ліг вчасно і вона вискочила, має бути добре, головне, щоб нам не заважали жити і працювати вороги », - каже Микола Васильович Остапенко, агроном, який дбайливо обходить пшеничку у полі. Сьогодні перший робочий день у полі для Миколи Барабаша, він навантажує добривами тракторці, За кермом тракторів Олексій Чупрун та Іван Налапко, підвозять добриво Олександр Мочаренко та Юрій Ненько. Всі поспішають, щоб встигнути, доки весняне сонце не розтопить землю.
Як би не говорили про майбутній урожай і роботу, але у хвилини перепочинку знову повертаються розмови до війни. Хлопці переказують думку якогось видатного генерала, про те, який воїн найкращий. Полководець думає, що той, у кого на очах знищили його родину, бо йому вже нічого втрачати. Наші вороги вже отримали таких воїнів, сьогодні вся Україна саме такі воїни, тому перемога невідворотна, як весна.