МАГІЯ ВОГНЮ, МЕТАЛУ І РОБОЧИХ РУК
Зима – гаряча пора для механіків та ремонтників. Техніка, яка справно служила аграріям упродовж усього сезону, покірно скорялася найменшим порухам рук комбайнерів чи трактористів, зрештою віддала усі сили ниві і потребує тепер хоч тимчасового, але перепочинку. Як кажуть механізатори – час на медогляд. Його проводять відразу після завершення осінньо-польових робіт і називається він у інженерній службі «Ниви Переяславщини» дефектовкою. Механік та екіпаж машини разом обговорюють проблеми, що виникли за сезон, говорять про роботи, які слід виконати, і беруться лагодити залізних коней, щоб до нового сезону ті вже «били баскими копитами» та рвалися до роботи. І якщо у буквальному розумінні «залізних коней» і не підковують, то роботу кузні ми таки побачили.
Навіть не уявлялося, що сучасні трактори та комбайни, високотехнологічні машини із повним комп’ютерним фаршем, можуть потребувати такої древньої роботи, але ми самі її побачили і переконалися, що і на сучасному підприємстві є місце давньому українському ремеслу.
Справжню кузню скромно живе у одному із відділків компанії, тут працює ціла бригада спеціалістів, які лагодять борони. Не дарма хліборобську працю називають битвою за хліб, бо і справді круті плуги нарізають землю, гострі шпилі борони готують пухку перину для насіння, із якого згодом виросте зерно для духмяних буханців, Але у цій борні стирається навіть метал і тому у міжсезоння зубці борони викручують і знову загострюють, вірніше, «відбивають» молотом старим дідівським способом через вогонь, молот та ковадло. Це схоже на якусь стародавню магію, коли із вогню витягають розжарений метал і кількома рухами знову роблять із нього загострені і готові до роботи зубці борони.
Зовсім поруч, у найбільшій майстерні компанії, в Новій Оржиці кипить робота. На подвір’ї стоїть новесенький Джондір, хлопці любовно кажуть про нього малюк, бо значно менший за вже звичних потужних старших братів, але він теж у господарстві знадобиться, як і новий навантажувач JCB.
«Придбали зовсім нещодавно, поповнили наш моторно-транспортний парк, - каже головний інженер підприємства Олександр Онищенко. Це ще не всі наші нові придбання, бо наразі поставки техніки і запчастин розтягнулися у часі. Працюємо із перевіреними виробниками, але ситуація у світі із постійними локдаунами і коронавірусом наклала відбиток і на цю сферу. Та ми вже пристосувалися, деякі запчастини замовили заздалегідь, ще у листопаді, тому зараз маємо можливість проводити ремонти у повному обсязі і вся техніка, необхідна для внесення мінеральних добрив та закриття вологи, готова стовідсотково, решта ще ремонтується, але до весняно-польових робіт усе встигнемо. Заздалегідь подбали також про пально-мастильні матеріали та все необхідне для посівної. У цій майстерні обладнано все і для ремонту акумуляторів і для токарних робіт і для ремонту великих вузлів та агрегатів. Ремонтують їх самі власники тракторів разом зі слюсарями, токарями та вузькими спеціалістами. Тут все під рукою і обслуговує майстерня усі відділки»
У цій майстерні знову відчувається магія, але вже людських рук та металу. Ремонтники звикли до такої роботи, тому рухи відточені і вправні. І як можна розібратися у хитросплетінні коліщаток і гвинтиків і вдихнути силу і живий дух у цю гору металу!? Але вони роблять це запросто і спокійно, ніби не відчувають втоми, ще і сиплють жартами. У приміщенні пахне мастилом, дизелем, але механізатори кажуть, що так пахне зима і ремонти, весна пахне зовсім інакше, вона пахне полем.