СПОЖИВАЧІ, ЯК ДАВНІ ДРУЗІ
У світі немало дивовижних свят: деякі змушують посміхнутись, інші – замислитись, а треті – почати діяти. Серед них таке жартівливе свято – «Пізнай краще свого покупця». ТМ «П’ятачок» з великою повагою ставиться до своїх клієнтів, ми ростемо і змінюємось разом, намагаючись максимально зрозуміти очікування тих, заради кого працюємо.
«Виробництво м’ясних продуктів – абсолютно особливий сегмент бізнесу, що висуває високі вимоги до виробника. Тут не треба чекати роками, доки придбана річ покаже себе з усіма недоліками й чеснотами, тут все зрозумієш із першого шматочка. Крім того – це величезна відповідальність, бо ми виробляємо харчові продукти, а це - здоров’я людини.
15 років роботи – то значний час для того, щоб знайти свого покупця, зрозуміти його і задовольнити його смаки. Але не тільки це. Ми самі для себе створили філософію цього бізнесу. У ньому не тільки клієнтоорієнтованість, у ньому шанобливе ставлення до продукту, від вирощування зернових і вигодовування поросят до виготовлення м’ясних смаколиків і продажу їх.
Мережа фірмової торгівлі «П’ятачок» - це м’ясний магазин поруч із домом, де працюють привітні продавці й всі розуміють твої смаки та потреби, а споживачі, - як давні друзі», - так про співпрацю із клієнтами говорить фінансовий директор компанії, куратор ТМ «П’ятачок» Олександр Кучер.
І наша подорож кількома фірмовими магазинами – найкраще тому підтвердження. У кожного із магазинів є свої історії. Постійні відвідувачі знають, що четвер для дівчат продавчинь «гарячий» день, бо просто під вікнами розташовується ринок, тому завсідники приходять в інші дні.
Одна із відвідувачок приходить щосуботи й замовляє 8-10 кілограмів Корейки «Люкс», заморожує і надсилає. Продавці знають, це для підрозділу, де служить її син на передову. Хлопці кажуть, що з харчуванням усе добре, але часом хочеться чогось домашнього.
Хтось приїхав додому у відпустку і взяв два здоровенні пакети сиров’яленої ковбаси «Ностальгія». Хтось любить приходити до магазину разом із мамою, бо тут є смачнючі улюблені варені ковбаски, сосиски «Троє поросят», а заодно можна випросити морозиво.
У одному із магазинів ми зустріли сивого чоловіка, у якого аж четверо хлопців служать – двоє синів та два зяті. Він тут частий гість, бо приходить по чипси. Каже, що хлопці воюють і часто бувають на завданнях по кілька днів далеко від польової кухні, тоді саме чипси виручають. Раніше він надсилав консерви, вони теж смакували бійцям, але «у рюкзак чи кишеню їх не вкинеш – краще набрати більше БК», а от чипси – це і ситно, і смачно. Іншому треба відвідати знайомого у лікарні, хтось купує смаколик для відправки батькам на захід, там таких виробів немає.
А хтось розповідає, що годує кісточками усіх довколишніх песиків та котиків.
Але так чи інакше, зараз розмова весь час повертається до війни. Люди живуть тривогами, тому продавцям треба бути не лише знавцями товару, бухгалтерами, але і психологами.
«П’ятачок» пропонує не просто товар, він пропонує емоцію, дарує радість і задоволення, і завжди намагається пізнати свого гостя краще, тому це саме наш день, а клієнти – то наші давні друзі.