СОЯ VS ЗАСУХА – СТОСУНКИ НЕ СКЛАЛИСЯ
Хто має відношення до вирощування сої, скаже вам наперед, що вона не любить засуху. А ця версія 2020 року подарувала нам «нічний кошмар для агронома» – відсутність дощів подекуди впродовж двох місяців. Мало того господарства Одеської та Вінницької областей звертаються до уряду із проханням визнати їх зонами стихійного лиха. Київщина не так постраждала, але картина також не дуже радує.
Про збирання сої у Групі компаній «Нива Переяславщини» говорить директор із питань рослинництва Станіслав Кошіль: «Такого невдалого року - не пам’ятаю, хоч працюю агрономом дуже давно. Прийшлося натерпітися всім культурам, але сої та кукурудзі дісталося найбільше Навесні ніби все було добре, а цьогорічне літо було спекотним і сухим. Особливості вирощування культури вже вивчили. Соя найкраще розвивається там, де правильно оброблений грунт, що дозволяє їй глибоко проникнути в землю. Ми все обробили правильно, бо маємо гарну техніку і хороших спеціалістів, також вчасно підживили посіви, а от з вологою не вийшло. На початку літа рослина ще трималася, бо має чудову здатність повертати до сонця листочок нижнім, сріблястим боком, щоб зменшити випаровування. Самостійно регулює кількість корисних речовин та водних ресурсів. І щоб зберегти вологу рослина скидає баласт, у випадку стресу вона абортує квіти і боби. Так було і в цьому році. Тривала суха погода – велика загроза для продуктивності культури і врешті для прибутковості.
Тому як тільки соя підсохла – всі сили кинули на збирання, щоб стручки не розтріскались. Зараз змолотили половину площ. Вирощуємо цю культуру для відгодівлі, бо вона важлива як основа раціону наших поросяток. Вже зараз розуміємо, що свої потреби забезпечимо із запасом, тому я дякую всім, хто працював у полі, і зумів у непростих погодних умовах виростити достойний урожай».
Закоханий у землю, агроном за покликанням, Станіслав Григорович любовно обходить поле, спілкується із комбайнерами, агрономами і за кілька хвилин переїжджає на інше поле, щоб пересвідчитись, що соя двобій із посушливим літом не програла у суху.
Гуркочуть комбайни. Наші найкращі комбайнери Олександр Вагера, Володимир Дубенський, Василь Зінченко, Микола Шевченко, водії бункеронакопичувача Олексій Маслов, Олексій Чупрун. Чергові на полях Володимир Миронов, Іван Налапко, Сергій Ніколаєнко – і так на кожному полі. А ще сотні водіїв, лаборантів, працівників елеваторів, комбікормового заводу – люди, які вирощене агрономами зерно, перетворюють на корисну і поживну їжу для наших поросяток.
Як усі хлібороби – робимо все, щоб було добре і просимо у Бога уже наступного урожайного року.
