МАГІЧНІ СЕКРЕТИ ОСІННЬОЇ ПОСІВНОЇ
Хоча ми й звикли, що магія – то швидше справа жіноча, але не тоді, коли справа стосується аграріїв. Бо хіба не магія – вкинути у землю маленьке зернятко, а з нього народиться пишний хлібний коровай, хіба не магія побачити дівчат у вишиванках посеред ріпакового квітучого поля чи молоду родину, яка фотографується під пишними шапками соняхів.
А магія вранішнього поля, коли сонце напровесні майже знизу підсвічує паростки пшениці. Та й що вже там казати про різні забобони та заборони… Тут у підрозділу рослинництва «Ниви» можна вивчати етнографію та краєзнавство!
Та й у самій їх роботі магії вистачає. Скільки чинників має зійтися в одне, аби зернятко лягло у землю! Зараз у хліборобів знову гаряча пора – осіння оранка.
«Осінь – то така пора, коли завантаженість 120%:тут і жнива пізніх культур, і культивація, і оранка, і посів. І все треба робити водночас, тому навантаження на людей і техніку величезне, але відмовитись від осіннього обробітку ґрунту не можемо, і я поясню чому.
По-перше, це подрібнення пожнивних решток і пришвидшення їх мінералізації. А звідси – покращення родючості та якості ґрунту, що гарно для весняної посівної.
По-друге, це якісне заробляння органічних та мінеральних добрив у ґрунт.
По третє, це механічне, бодай часткове розв'язання проблеми із пророслими бур’янами та падалицею.
І, нарешті, якісний обробіток ґрунту — це передумови для накопичення необхідної вологи.
Водночас з оранкою та дискуванням, сіємо, бо для нашого виробництва – пшениця – то важлива складова раціону тварин. Цьогоріч посівна значно розтягнулася у строках, бо щоб посіяти, треба зібрати попередній урожай. Частина пшенички, що потрапила під дощик, уже зеленіє, решта – ще чекає своєї пори. Маємо надію на добрий урожай, основний та передпосівний обробіток ґрунту провели вчасно. Добрива вносили разом із посівною. Зерно протруєне, очищене, всі основні технологічні операції виконані»,- зазначає директор із питань рослинництва, наставник головних агрономів – Станіслав Кошіль.
Тим часом нас чекає поле, у ньому оця магія хліборобської праці іще помітніша. Сьогодні не будемо називати прізвищ, бо за кілька тижнів побували на різних полях. Десь оранка відбувалася одночасно зі збиранням культур, десь одинокий трактор на скошеному полі нарізав скибу за скибою, навіть перші зелені паростки пшенички встигли залишити на світлинах. Така тривожна посівна, ще одна посівна непростого воєнного року, уже позаду. Щира вдячність людям, які збирають і сіють, агрономам, що дбайливо слідкують за якістю і технологією, наставникам-професіоналам, що добре виконали свою роботу, а значить - буде хліб, значить - будемо жити й перемагати!