Новини

28.07.2021

КОЛИ ЯЧМІНЬ ПОСМІХАЄТЬСЯ В ДОВГІ ВУСА

Той, хто був у полі, коли починає стигнути ячмінь, хто бачив, як від вітру колишуться пишні вуса, неодмінно буде зачарований цим видовищем, бо ячмінь наче посміхається. Та це і не дивно: він має всі підстави бути задоволеним.

Ячмінь – культура древня, ще наші далекі предки його вирощували. З ячменю виробляють перлову крупу, якщо зерно очистити від висівок, або ячневу, якщо його ще і подрібнити. Ячмінь регулює рівень цукру в крові

Це найкраще зерно для пивоваріння та віскі. А ще буває ячмінна вода і ячмінний чай чи кава, вона, до речі, без кофеїну. Його використовують у переробній, харчовій, пивоварній, кондитерській, фармацевтичній промисловості. Але нам він цікавий насамперед, як чудовий корм. У галузі кормовиробництва він просто незамінний, адже собівартість його виробництва значно нижча від решти зернових культур. Зерно ячменю найбільш збалансоване за амінокислотним складом й не поступається основним зерновим культурам, а лізину містить більше, ніж кукурудза, овес, сорго, пшениця чи рис.

Але є у ячменю і недолік, дуже він уже колючий. Тому у жнива механізатори не дуже його полюбляють. А ще він складно піддається фотографуванню і у нас не дуже складалися з ним стосунки. Але не цього разу. Перше поле у Положаях зустріло нас спекою, курявою і радістю молодого агронома Олександра Болілого. Ячмінь вродив гарний, урожай добрий, але то все було допоки не з’явився на полі журналіст. Знаєте, у наших агрономів є така прикмета:щойно журналіст на полі – жди дощу. Це вже навіть обросло байками і легендами, але правди ніде діти. Так було і цього разу. На чистому безхмарному небі з’явилася невеличка хмарка подув легенький вітерець, а Олександр Олександрович на мій переляканий погляд відповів заспокійливо, що вітер не з того боку, дощу не буде. Поки я вихоплювала із трудових буднів комбайнерів Василя Васильовича Кураксу, Олександра Борисовича Колодія, Леоніда Івановича Перескока, Ігоря Сергійовича Смовського.

Поки до повних бункерів комбайнів під’їжджали Сканії, за кермом яких сиділи Анатолій Дмитрович Кононенко, Віталій Вікторович Крупина, Станіслав Григорович Скринник і вантажились зерном. А за великими машинами ледь встигав ГАЗ Віктора Васильовича Соколова та бункеронакопичувачі Олексія Васильовича Чупруна та Олега Анатолійовича Яроша. Поки всі посилено працювали із невеличкої хмарки народилася солідна хмара, вітер, порушивши всі закони молодого агронома протягнув ту хмару по небу і на землю почали крапати величезні краплини дощу. Олексій Юрійович Панасюк, що чергував на полі із повним баком води, посміхнувся до неба і промовив, що сьогодні за нього працюють інші. І тільки справжній господар жнивного поля – лелека, з незворушним спокоєм походжав по рілля, позував перед об’єктивом і ніби насміхався із цієї чоловічої компанії, яка допустила на поле журналіста та намочила ячмінь. А ячмінь і справді від перших крапель дощу почав вислизати з-під жатки, тому роботи вже не було.

Та це тільки на один день. «Загалом по компанії «Нива Переяславщини» змолотили 25% відсотків ранніх зернових. Через різні строки посіву стан полів у підрозділах різний, але ячмінь дає середню урожайність на рівні 62 центнери з гектара. Спасибі людям, які гарно потрудилися, а Богові за урожай!», - зазначає директор з питань рослинництва компанії Станіслав Кошіль. Все добре, значить ячмінь має всі підстави посміхатися.

БЛАКИТНІ КАСКИ «НИВИ»
Новини
ЗАПРОШУЄМО НА ШАЛЕНИЙ ВІВТОРОК