Благодійність

01.02.2023

КОЗАК НЕ БЕЗ ДОЛІ, А СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ

Так говорила одна з наших добрих знайомих із села Вознесенське Згурівської територіальної громади. І цьому є сотні підтверджень, особливо під час повномасштабної війни росії проти України.

Зустрілися ми з авторкою фрази під час наших традиційних щомісячних відвідин та вручення продовольчих пакуночків від «Ниви».

У селі Вознесенське вони потрапляють до рук нашого адміністратора Ніни Павлівни Андрійченко, яка разом зі старостою села Тетяною Олександрівною Шовкун заносить їх у кожну хату. Цього разу ми також нагодилися на цю подію, бо дуже вже хочеться побажати міцного здоров’я нашим добрим друзям у Вознесенському.

Насамперед заходимо до Надії Миколаївни Тосенко. Надія Миколаївна людина у селі знана, весь вік працювала вчителькою молодших класів та директором місцевої школи. ЇЇ веранда повна консервації, а вона без угаву припрошує чимось пригоститися.

Любов Федорівна Благодатна усе життя пропрацювала у колгоспі, на фермі, на свинарнику, тому знає ціну копійці і щиро радіє подарунку.

Валентина Володимирівна Бондаренко приїхала після пенсії у батьківську хату та так і живе уже більше 20 років у селі. Лагідна душею жінка знає, що таке горе і на цілий рік прийняла до себе жити сусідку, коли у тієї згоріла хата. Тому так і горнеться правнук до доброї бабусі.

Десь пакунок вручали дружині, яка доглядає чоловіка, бо життя, то не проста штука і приходить час, коли найближчим людям потрібна допомога. Для того і існує шлюб, щоб коли ти старий і немічний не залишитись наодинці з бідою.

Наступний пакунок вручаємо люблячій доньці, яка дивиться за батьком і може навіть бути справжнім реабілітологом, бо вигадує невеличкі посильні завдання батьку, щоб його час у темряві був не такий самотній. І це так щемко і приємно, бо людяність нині така рідкість!

Зрештою дорога нас приводить до родини бабусі Мані – Марії Трифонівни Корнієнко. Вона – найповажніша, найстарша людина у селі. Марія Трифонівна 23 лютого 2023 року відзначатиме свій 93 День народження. Про неї односельці кажуть, що вона ходяча доброта. Переїхала до Вознесенська із Чорнобильської зони. Усе життя ходила до церкви і ніколи нікого не образила. Тепер бабуся Маня, як сонечко, оточена любов’ю і турботою близьких, випромінює таке світло, що на серці враз стає тепло.

Загалом обійшли 13 осель. Ми бажали людям всього доброго, вручали пакунки, а вони натомість нам сердечно дякували і просили для усіх доброї долі. От і не вір після цього приказці Надії Миколаївни Тосенко: козак не без долі, а світ не без добрих людей.

 

 

 

 

 

ПОДАРУНКИ В ДЕНЬ ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ
Благодійність
«НИВА» БУДУЄ ЖИТЛО ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ