ДЕ ЖИВЕ ДОБРОТА НА СВЯТА?
Новорічно-різдвяні свята – то можливість ще раз оглянутися на те, чим ми жили, що любили, до кого були прихильними, зрештою, що доброго ми зробили для світу у цьому непростому році. І нібито є про що сказати, і є чим пишатися, бо найголовніше, що цей рік не зробив нас ані черствими, ані безсердечними, що він не забрав у нас радості дивуватися світові і гарним людям, а ще не позбав нас доброти.
Цю доброту ми бачимо скрізь навколо, і її так багато, що жодні війни, неприємності, повітряні тривоги не в силах її заглушити.
Уже 33 місяці ми приходимо до одиноких людей, щоб поділитися звичайними продуктами, а з нами діляться гарними побажаннями, вдячністю і добротою. Отже доброта живе у селах, де ми буваємо.
Цього разу ми прийшли до наших добрих друзів якраз напередодні Різдва. Одна із жіночок так і сказала: «Думала, от не прийдуть до Нового року, напевно що і годі чекати, а так прагнули, щоб встигли, бо ніяк не хочеться відчувати себе самотньою напередодні таких родинних свят». Тому коли ми заходили у двір, то вона сказала: «Тепер і до мене родинонька приїхала».
Ми і справді почуваємось однією родиною, бо за цей час знаємо, хто на що очікує, хто чим пригощатиме, і хто як прибирається до зустрічі. Цього разу нас зустрічали, як колядників. І чим тільки не обдарували у Старій Оржиці: тут були і грушки, наче щойно з дерева, і ціла купа цукерок усіляких виробників, і духмяні, щойно з печі, пиріжки. І уже не зрозуміло, хто кого обдаровує і хто кому гість і благодійник.
Ми з великою повагою і трохи насторожено приїжджаємо у Стару Оржицю. Із повагою, бо колись, майже 25 років тому, саме із цього села почалася історія зростання «Ниви», тут були орендовані перші 500 гектарів землі у той час, коли ніхто навіть не уявляв, що із цієї землі щось буде і вона дасть початок компанії - лідеру аграрної галузі і одному із відомих виробників м’ясо-ковбасних виробів.
А з настороженістю, бо нас попереджали, що у Старої Оржиці свій особливий норов. Але на щастя, ми того норову не побачили, натомість зустріли чесних відкритих людей, які цінують добре слово і готові поділитись останнім. Починаючи із найповажнішої жительки, якій 93 роки і до наймолодшої, якій трохи за шістдесят, усі були вдячними і бажали лише одного, як того бажає кожен українець, – Перемоги.
Щиро дякуємо за щедрість душі і смачні дарунки, не втомимося підтримувати вас і вітаючи із святками зичимо здійснення цього головного і всіх бажань цього року. Нехай Небесні сили бережуть Україну, її воїнів, її незламних людей. І нехай ніколи не буде ворожою навалою подолана людська доброта. Бо і на свята, і в будень доброта живе поміж людей: не дає їм втратити надію, викохує вдячність і твердо вірить у Перемогу!