ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ – НА ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ!
Ювілей – це завжди потреба зазирнути у минуле, оглянутися на роки і події, які привели до нинішнього положення іменинника. А що краще, аніж фото, може нагадати про життя. Світлини – то застиглі моменти історії. Тому перед ювілеєм було ухвалене рішення про проведення цілого ряду конкурсів: фото, поезії, прози, історичного. На диво, людей, які захотіли взяти участь у конкурсі, виявилося чимало.
Мов весняні струмочки, роботи учасників конкурсу щоденно надходили різними шляхами і вилилися у повноводну річку. Вірите чи ні, але ніхто нічого не планував наперед щодо кількості учасників, і буквально на фініші з’ясувалося, що їхня кількість – 25! Магія і містика! І з волі керівництва компанії прийнято рішення відзначити всіх, адже сили були дуже рівні, а вибирати кращу із двох зірок на вечірньому небі – справа невдячна! Тож люба наша ювілярко – приймай ще один подарунок від твоїх талановитих і завзятих поціновувачів.
Кілька слів хочеться сказати про поетичний конкурс. У ньому взяли участь справжні гранди віршованого стилю, як то Лариса Зеленська, яка гармонійно і талановито вмістила у шість строф своє досконале захоплення «Нивою». На тій же високій ноті гордістю за «Ниву» поділилася Жанна Купрієнко, - також іменита поетеса. Яких тільки епітетів не отримала компанія із поетичних рядків Михайла Нанінця: у поезії – освідченні щасливій «Ниві». А Надія Коба зазирнула углиб віків, звідки потягнувся до сонця наш прадавній рід гречкосіїв…
Окремий респект хочемо висловити пані Мирославі Болілій, яка виявилася найсміливішою серед усіх і перемогла у найскладнішому конкурсі – історії, давши правильні відповіді на більшість запитань. Не шукала простих шляхів і Дарина Водолазька, створивши відеоролик. Єдиним переможцем в окремій номінації стала і пані Ганна Декальчук, яка прислала нам цікаву прозову розповідь про ювілярку.
Цілком логічно, що повним законодавцем у фотоконкурсі виступили самі працівники «Ниви» різних часів. Освіжив нашу пам’ять безцінними фото Віталій Барабаш, Валентина Вересоцька показала сучасний портрет компанії, Віктор Остапенко нагадав про старт Сатіка у 2003 році, Анастасія Малихіна подарувала нам згусток сонця та щирих усмішок колег, Валентина Аркуша додала, що «Нива» має багаті спортивні традиції.
Портрет компанії був би неповним без фото Віталія Божка про зведення тваринницьких комплексів, Олена Єршова показала ретроспективу «Любимо працювати – вміємо відпочивати», а прародительку «Ниви» - Стару Оржицю монументально відтворив Валерій Чабей.
Усіма ними ніби направляла чиясь невидима рука, адже забери одного з учасників – і мозаїка буде з прогалинами. Лідія Мислик пригадала перші намолоти та вшанувала пам’ять великого друга ГК - пана Мар’яна Гаденка… Ніна Бойко відтворила дух колективізму, Олександр Стеблевський буквально заглянув у підмурок компанії, Сергій Татарінов сягнув своєю фантазією у 2008-й рік, Світлана Черепинець відтворила великий благодійний діапазон «Ниви» - від турботи про дитинство і до сивої мудрості. Юрій Мислик створив історичну ретроспективу чудовим колажем, як і Олена Боліла, яка своєю активністю заслуговує на приз глядацьких симпатій! Окрема вдячність пані Тетяні Пшеничній, адже вона повернула багатьох з нас у роки чарівної юності. Ми отримали неймовірне задоволення від робіт Олега Шматова та Лариси Довгої і вам теж велике сердечне спасибі за участь у конкурсі!
Усі ми зробили це свято незабутнім, щоб на мить зупинитися, порадіти нашим спільним успіхам на проміжній станції «25» і знову сісти до потягу «Ниви», щоб написати ще яскравішу і ще неймовірнішу історію! Але про це – в наступних наших конкурсах!