ВІД ЖНИВ ДО ПОСІВНОЇ – ОДИН КРОК
Нещодавно пшеничне поле слухало рівний звук комбайна, а вже десяток операцій відбулося на ньому, Воно і не дивно, в аграріїв не буває простою. Вічна хліборобська робота – то нескінченний коловорот праці. Не дарма кажуть, що втрачений день вартий року.
Раніше, кажуть наші агрономи, у період від жнив до посівної ще можна було і на морі відпочити. Нині ситуація геть інша: треба впіймати золоту пору для посіву. На полі, де ще недавно зі своїми пишними вусами розкошував ячмінь, відбулися серйозні зміни. Ячмінь уже в коморі, а пружні стебла добре висушені, кілька разів перевернуті та зв’язані у тугі тюки чи рулони. Частина з них поїде до пайовиків, бо ячмінна солома – то не лише гарна підстилка для худоби, але і поживний корм для корівки. Інша частина стане енергією та перетвориться на лагідне тепло, бо на «Ниві» справжні господарі, подбають, щоб усе було використано по-хазяйськи.
Отож з поля все зібрано, а над ріллею знову чаклують механізатори.
Минулого разу агроном обіцяв нам, що розкаже, як зміниться це поле до зими, тож їдемо дивитися на перетворення, які його чекають.
На календарі початок серпня, а у Групи компаній «Нива Переяславщини» у самому розпалі посівна.
«Зовсім недавно пройшли дощики. У дощомірі – 17 міліметрів. (Дощомір – то такий мірний стаканчик за допомогою якого оцінюють кількість вологи). Щойно ми пережили серйозну засуху, тому ці дощики – то для нас, як клич, що час у поле, пора сіяти. Загалом ми починаємо сіяти ріпак із числа 10-15, цьогорічна ріпакова посівна майже на тиждень раніше.
Оранка була непроста, ще до дощу, було дуже сухо, земля лягала грудками, але дискували ми вже після дощу. Диски трохи підсушують верхній шар, та вологи вистачає. Як і для всіх інших дрібнонасінних культур, поле має бути ідеально вирівняним, щоб забезпечити рівномірну глибину висіву. Для кращого контакту ґрунту й насіння потрібно забезпечити дрібно грудкувату однорідну структуру ріллі. А ще дуже важливо максимально зберегти вологу, необхідну для проростання та розвитку сходів. Водночас на сусідньому полі, де опадів було більше, сівба складніша - забивались сошники і доводилось їх прочищати.
Волога для старту у нас є, поле добре підготовлене, також внесені добрива, усі умови для проростання ріпаку створено. Тепер нам треба обробити поле від бур’янів. Десь за тиждень уже з’являться перші ростки», - розповідає про посівну агроном.
Разом з агрономом Володимиром Барабашем перевіряємо, як лягають зернятка, намагаємось розгледіти їх на чорній землі. Зрештою знаходимо, вони не чорні, як ми звикли, вони, наче світлячки в оболонці із поживних речовин, так і повинно бути, бо посівний ріпак готується до проростання. Глибина висіву – 3-6 сантиметрів, а наступна насінинка десь на відстані 9 сантиметрів. Ми знаходимо насінину від насінини на потрібній відстані. Тут працюють Микола Царьов, він сіє ріпак, на дискуванні був Валентин Денисенко, На заправці сівалки зерном – Павло Левченко, на перевезенні Нізов Сергій.
На сусідньому полі теж оранка під ріпак тут працює Володимир Миронов. Трактор оре слідом за тим, як із поля один за одним звозять тюки. Про оранку тракторист каже, що вона гарна: «Бачили б ви, що тут було до дощу – не грудки – валізи!».А зовсім поруч снує від одного тюку до іншого Олександр Колодій, вправними рухами, ніби завиграшки накидає тюки на машину, а забирає їх з поля Дмитро Піванов.
Так і кипить робота від жнив до посівної.