Благодійність

06.06.2022

ПОМІЧНІ ПОДАРУНКИ

За два роки, відколи Група компаній «Нива Переяславщини» розпочала підтримку одиноких людей літнього віку, яких тільки епітетів ми не чули нашим пакуночкам. Були вони й смачними, і «нивівськими», і добрячими, і рятівними от тільки помічними ще ніколи не були. Саме так їх назвала одна із наших підопічних. І ось яку історію вона нам розповіла: «Мені багато років, дітки, я давно живу на світі, тому кожного разу, коли ви приносите пакунок, я думаю, що це вже останній… Але проходить тиждень-другий і з’являються думки, що тут і до нового пакунка залишилося зовсім трішки дожити, так і залишаюсь жити далі. А то, глядиш, ще у газеті себе побачу, дарма, що не така, як у юності, але жива, слава Богу!. Отому я і кажу, що ваші подарунки помічні. Допомагають триматися і рятують від поганих думок».

Отака історія, а ми і раді старатись, бо немає нічого кращого за можливість дарувати людям радість. Цього разу 165 пакуночків, як і щомісяця розійшлися по селах, а наша дорога привела до Нової Оржиці.

У наступному році компанія святкуватиме 25 -й День народження, а отже час збирати факти своєї історії. Тому цього разу поїздка була зі зйомками. Для села - то подія, тому із шафи витягнулися святкові хустинки, а недільні светри були одягнуті у будень і кожна з бабусь сумнівалася, чи заслужила вона фотографуватись. Колишній староста, а нині адміністратор села Сергій Помазун та соціальний працівник, яку бабусі називають наша Лідочка, ввійшли з нами у кожен дім, поговорили із усіма і допомогли вручити пакунки. Яких тільки життєвих історій ми не почули: і про дітей, і про минуле життя, та найперше про війну. Про минулу і нинішню. І хоча Бог милував, і село не було окуповане, але вибухів бабусі наслухались і новин про звірства надивилися. А ще дуже переживали за хлопців на передовій. Ганна Павлівна Кошіль щойно прийшла із городу, закінчила якраз підгортати картоплю. Каже, що «у цьому пакуночку є все для мене: і олійка, і борошно, і цукор, і тушоночка, і паштети, і сладості, дуже я вдячна за це вашому хазяїну Мостіпану».

У родині Катерини Володимирівни Бреус кажуть, що вони уже потрапляли під приціл фотокамер «Ниви», бо торік виграли подарунковий набір до Великодня, так їли цілісінький тиждень.

Володимир Кузьмович Крепець дякував за подарунки і казав, що живеться йому непогано, із бабусею разом прожили 55 років, але вона зараз у лікарні. Ми бажаємо бабусі якнайшвидшого одужання, а дідусь хоче, щоб не було війни.

Про це казали усі 9 людей, до яких ми приходили. Надія, донька Катерини Петрівни Лущій, розповідає, що мама була передовою ланковою і дояркою, а від держави за свої 50 років роботи отримала подарунок лише один раз – килим і дуже «смішну» пенсію, а «Нива Переяславщини» уже третій рік приносить подарунки щомісячно.

Катерина Іванівни Бугай має всього 92 роки і вона вже прабабуся, тепер вона, як королева сидить у широкому кріслі, а раніше не ходила, а бігала. І минулу війну вона пам’ятає, і німців, але такого страшного, як росіяни, вони ніколи не робили. «За подарунки дякую Олександру Мостіпану, а моя онучка навіть посилала йому вітання. Мені скоро 93, але якби його зустріла, то розцілувала б, бо він про нас не забуває», - каже Катерина Іванівна. А ще вона хоче дожити до Перемоги і до випускного правнука Владика.

Все буде, дорогі друзі, і Перемога, і нові зустрічі, ви головне тримайтесь!

 

 

 

 

 

Благодійність
ЯК «НИВА» ПОВЕРТАЄ ДИТИНСТВО