Благодійність

19.04.2019

ПОЖЕЖНА СЛУЖБА ТРИМАЄТЬСЯ НА ФАНАТАХ


Так каже керівник Згурівського районного сектору Головного управління ДСНС Руслан Михайлович Хоменко, за багато років роботи він зробив саме такий висновок.
У Згурівської пожежної частини – особлива історія. Нове приміщення почало будуватися десь у 1984 році за двісті метрів від нинішньої будівлі. Вирили котлован, а до ранку він повність заповнився водою, так і залишилося озеро на тому місці, де повинна була будуватися пожежна частина. У світі є дві найстрашніші стихії – вода і вогонь, так і живуть вони поруч один з одним, а ще є особлива порода людей, які здатні підкорити і одну і іншу стихію – вогнеборці.


Щорічно 17 квітня збираються на зустріч ветерани - пожежники, які багато років віддали захисту людей від вогню, а зараз на заслуженому відпочинку – є така традиція у Згурівських пожежників. Хтось на цей день відпросився з роботи, хтось відклав домашні справи, а хтось, як Олександр Лихацький «у няньках», тому на зустрічі із побратимами вони сьогодні удвох із внучкою Софійкою. Софійка ще зовсім невеличка і навіть не дуже вміє вимовляти пожежна машина, але не приховує захвату від червоно - білого дива і тягне дідуся за руку дивитися на пожежну! Знову весь день розповідатиме бабусі, яка ж тільки красива дідусева машина. Машини справді, ніби щойно зійшли із конвеєра, пофарбовані і готові до бою, яким чином це вдається годі і здогадатися, бо, крім заробітної плати, нічого більше не фінансується, тому то і каже керівник частини, що у пожежній можуть працювати лише фанати, а сподіватися можна тільки на меценатів та благодійників. І чомусь так образливо стало за достойних чоловіків, із справді чоловічою професією, яким для виконання своїх професійних обов’язків доводиться випрошувати гроші… 
У великій кімнаті сьогодні у рядочок вишикувались на стіні портрети всіх, хто колись працював у частині, і герої дня – ветерани стають поруч зі своїми портретами для спільного фото, а на зауваження про те, що чоловіки старішають повільніше за жінок тільки посміхаються у вуса та чухають сиві голови. 


Зібрала усю цю чоловічу компанію традиція щороку на колишній День пожежної охорони зустрічатися. Керівник частини – Руслан Михайлович, традицію всіляко підтримує, дружина приготувала колоритний чавунець картоплі з м’ясом, купили оселедців та принесли квашених огірків, видобули із закутків пам’яті старі історії, веселі спогади і ось вам уже готова зустріч. 
Доєдналася до відзначення і Група компаній «Нива Переяславщини» і приготувала колишнім вогнеборцям передвеликодні м’ясні смаколики від торгової марки «П’ятачок», які вручив голова Благодійного фонду Микола Федорович Шевченко. Як кажуть хлопці, і дружини на зустріч із радістю відпускають, бо розуміють, що повернуться додому не з пустими руками. 
«Із рятувальниками нас поєднують давні дружні відносини, - каже директор Групи компаній Віталій Шакель, бо без їх роботи жодне підприємство не може почувати себе у безпеці, тому на їх зауваження реагуємо оперативно і сумлінно, адже разом охороняємо хліб, приміщення і головне людей від біди, а ветеранам - пожежникам спасибі за працю».

ЩАСЛИВІ, ЩО МОЖЕМО ДОЛУЧИТИСЯ ДО СТВОРЕННЯ СВЯТА
Благодійність
ПРО ПОДАРУНКИ, ЯКИХ НЕ КУПИТИ ЗА ВСІ ГРОШІ СВІТУ