Благодійність

30.05.2022

ЗА НАМИ МОЖНА ВИВЧАТИ ГЕОГРАФІЮ БОЙОВИХ ДІЙ

Маленька Україна понад три місяці тримає навалу держави, яка більша у 28 разів, населення якої майже у чотири рази більше. Падаючи і встаючи, зубами вгризаючись у кожен клаптик землі, втрачаючи рідні домівки, школи, у яких минуло дитинство, міста, де росли діти. Голіруч, підручними засобами, високоточним озброєнням, яке надають партнери, силою, хоробрістю, словами, фотоапаратом, дипломатією, саперною лопатою - усім, що потрапляє під руку, ми воюємо, бо здатися – то не наш вибір, які б високі голоси не просили зберегти обличчя росії. У кожного – свій фронт і кожному із нас на цьому фронті потрібна підтримка.

Про один із таких фронтів – волонтерський хочемо зараз розповісти. Не можемо назвати місця, ні прізвищ, ні жодних деталей, але можемо розповісти про людей, які не рахуються з часом, не зважають на труднощі, щоб врятувати і допомогти.

На одному із колишніх перспективних об’єктів, де ще трохи і могла б у первісному вигляді відновитись флора і фауна, було ухвалено рішення створити прихисток для земляків, які вимушено виїхали із рідних домівок.

«За нами можна вивчати географію військових дій», - так про людей, яких прихистили, говорить організатор - волонтер Паша. Спочатку в основному це були жителі Київщини. Нині - земляки зі сходу України. Жителі Донецька, Луганська, Запоріжжя, Маріуполя. Загалом це 240 осіб: наймолодшому з них – 2 тижні, найстаршому – 81 рік.

Як воно почуватись вигнанцем на своїй землі, відчув на собі, бо також родом із Ірпеня, по якому катком пройшлася війна.

Це був тривалий процес, бо територія довго не використовувалась, текла каналізація, усі комунальні вигоди були відімкнені, довелося усе поновлювати. До цього відновлення долучилося багато людей, зовсім безкоштовно, волонтерськими силами усе було відновлено. У основному в нас живуть дітки з мамами, але є і люди у віці. Але це був лише перший етап, бо чим більше робиш, тим більше обов’язків на тебе падає. Мало зібрати людей і розселити, щодня треба думати, чим їх нагодувати. Тільки хлібин ми з’їдаємо 40 за день. Дуже важливо, що ми вже не турбуємось про м’ясо, бо з початку нашого існування «Нива Переяславщини» регулярно забезпечує його без нагадувань, тому тепер опікуємось крупами, овочами, сіллю, цукром і всім іншим. Дякуємо волонтерам, але все-таки не можемо розраховувати на допомогу час від часу, бо людей треба годувати щодня, тому «Нива» із щотижневим забезпеченням для нас дуже надійний партнер. Зараз думаємо про те, щоб направляти дітей на реабілітацію, щоденно вигадуємо їм заняття, а дорослі допомагають впорядкувати територію і свій побут. Я не знаю, як це працює, але нам допомагає Бог, інакше це неможливо».

«Уже понад два місяці щотижня «Нива Переяславщини» завозить напівтуші, щоб людям було із чого готувати смачні страви. Усвідомлюємо, що всі вони – вимушені переселенці, у кожного з них своя, здебільшого невесела, історія, Ми не можемо змінити цього, бо іде війна, але ми можемо полегшити цей біль, хоча б допомагаючи їм своєю працею. Виконуємо домовленості і будемо робити це і надалі, аж до того часу, доки ця війна не закінчиться нашою Перемогою і люди не зможуть повернутися до своїх домівок.

Ми українська компанія і цим усе сказано. Тому ми будемо підтримувати земляків, допомагати селам і надавати волонтерську допомогу українцям, які опинилися далеко від дому», - прокоментував допомогу директор Групи компаній Віталій Шакель.

ЯК «НИВА» ПОВЕРТАЄ ДИТИНСТВО
Благодійність
ЦЮ КРАЇНУ ПЕРЕМОГТИ НЕМОЖЛИВО! У БУЧАНСЬКОМУ РАЙОНІ ВЖЕ ЗВОДЯТЬ НОВЕ ЖИТЛО!